Kанал RSS

Фіра дров або Вступ до культурної паразитології

3

Серпень 30, 2021 від Галина Пагутяк

 

28 серпня 2021 року. Нагуєвичі. У селі одне весілля і два похорони.На задвірках Музею Івана Франка догоряє ватра.Людей нема. Білі люди, тобто чиновники і наукова номенклатура плюс два депутати  – на фуршеті. Плебс пішов до лісу їсти шашлики і пити пиво. Два вуйки, що повинні імітувати народний колорит, роз’їжджаючи на заквітчаній фірі, питають одне одного:

  • Слухай, а нашо вони то палили?
  • Відки я знаю!

Десь дорогою з Дрогобича скарений, замучений, босий іде Іван Франко  з криміналу у супроводі двох жандармів і видить тото всьо. А ще незняті ланцюги і пута декорацій вистави «Мойсей», на тлі яких робить селфі кумир патріотів депутат з Києва. Цей точно не виведе народ із єгипетської неволі.

Гарний би вийшов  фільм про святкування 165-ї річниці Івана Франка в рідному селі Нагуєвичах.

Вуйки на фірі міркують логічно: пощо було палити фіру дров, коли надворі нема морозу. Бо ж ніде, крім програми, не було написано, що в час фуршету буде Літературна Ватра: виступатимуть кілька письменників і діти декламуватимуть Франка. Тому її й не було: ні мікрофона, ні публіки, ні дітей ( обіцяли діток із сиротинця привести). За захід, без якого ювілей Великого Поета втрачає сенс, просто забули, бо треба було вилизати начальству, От вони й розбрелися собі хто куди. Стративши хто день, хто два на споглядання дійства, яке влаштували паразити на українській культурі, для яких головне, щоби були фуршет і відкат й можливість виступити на сцені. Можна ще пригледіти собі кавалок земельки. Замість культу книги і автентики – шашлики і китайські сувеніри.

Фіра дров могла обігріти хату старенької самотньої жінки. Або принаймні в неї можна було витрусити вошей з  кожуха української культури, бо щось вони занадто розплодились на бюджетних харчах   –     всілякі експерти з питань культури, у яких ні естетичного смаку, ні знань. Така тенденція зберігається нині на всіх ювілеях і чомусь саме письменницьких, куди живих письменників не допускають, і на місці, де мали би стояти ятки з книжками українських письменників, торгують пивом і шашликами. Про те, якої шкоди вони завдають лісу Франка, розкажуть Вам екологи.Як і надто гучна музика.

Такі дійства збирають мало людей.Ми думали, що гірше совка не може нічого бути, але постсовок куди гірший, бо він безпринципниий і нахабний. Він робить ставку на основні тваринні інстинкти, і українському суспільству блукати ще десять років, перш ніж до бою зі звірством стане чоловіцтво, тобто вільні люди, які готові захищати себе і навчити інших ставати вільними.А вільними наразі є тільки Творці.


3 comments »

  1. Валентин коментує:

    Відразливо, їй-бо… Але й це мине.

  2. Евеліна+Май. коментує:

    Творців завжди було мало, як і справжньої волі.Але нині є нова сила воїни, бо вже не вистачить слів і гасел, аби вошивість зігнати з людей та й з митців (на щастя – не всіх).Якто почислили, що нині суспільство довіряє лише армії і церкві, ще донедавна вірили журналістам, то нині лишились воїни і отці при храмах.Особисто вірю книгам,улюбленим і незрадливим, де нема ані совка, ані постсовка. Ваші дописи
    ,пані Галино,теж маленькі книги, дякую за літ.спротив.

  3. Зенон коментує:

    Отось те втяли! “Такі дійства збирають мало людей. Ми думали, що гірше совка не може нічого бути, але постсовок куди гірший, бо він безпринципний і нахабний.” Та це не зачепить “кумира патріотів” і “патріотів” теж. Нота бене для усіх: “А вільними наразі є тільки Творці.”

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *