Kанал RSS

‘Блог’ Kategoria

  1. Мати ляльок

    0

    Серпень 20, 2017 від Галина Пагутяк

        Цфат –неймовірно красиве місто в Галилеї,недалеко від гори Кармель.Місто синіх будинків і червоних,розтрісканих від спеки плодів гранату.Мурашник на горі з крутими брукованими вулицями,по яких у сезон дощів ллються бурхливі потоки. Вчора  мене весь день не відпускав спогад про це місто.Не як центр Кабали і містики,не як місто митців, не таке вже й залюднене, де можна побути на самоті.Я  сподівалась там відчути там щось таке ніби просвітлення,недаремно хотіла туди потрапити, а їхати туди з Єрусалиму далеченько. Автобус зупиняється лише раз – на рівнині Мегіддо, де нібито відбудеться остання битва синів добра з синами зла. Ми ледве знайшли Музей ляльок, Читати більше »


  2. Приватний рів з крокодилами

    0

    Серпень 13, 2017 від Галина Пагутяк

        Національна безпека неможлива без особистої безпеки.Агенти ворога поселилися в домі кожного українського громадянина, який не переймається інформаційною гігієною.Змінювати свої погані звички – жити так, ніби то не Росія на нас напала, а інопланетяни з голлівудського фільму – більшість не хоче.Бо як обійтися без душевних російських серіалів, які ментально ближчі постсовковому поколінню,без російського репу, без  всіляких шоу і сопливих житейських історій  та рецептів,мета яких показати,що ворог має людське обличчя.Хоча, як кажуть у нас в Галичині, ліпше з мудрим згубити,  ніж з дурним знайти. З мудрими не цікаво,це як після «Бандитського Петербурга» дивитись»Сім самураїв».Я недаремно написала «Сім самураїв».Старий фільм геніального Читати більше »


  3. Чобітки для Уляни

    0

    Серпень 6, 2017 від Галина Пагутяк

      Шляхетні чоловіки і жінки, де ви?Колись це було якщо не нормою,то, принаймні, зразком для наслідування.Зараз їх вважають анахронізмом, хоча війна пробудила не тільки ницість, а й шляхетність, і найлегше її зустріти в окопах.Шляхетність плекають, виховують змалку, але це не вишукані манери, не чиста без суржику мова, не гарна освіта, хоча вони теж додають шляхетності.Це – бездоганна чесність і відповідність слів учинкам.Це- природнє почуття відрази до корупції і непотизму, що дуже поширений у нас, в Галичині.Це – скромність і працьовитість.Це – готовність протистояти несправедливості і альтруїзм.Скільки людей, які начебто виглядали шляхетно,гнули собі хребти об Систему.Лише одиниці пройшли крізь пекло сталінських Читати більше »


  4. Говоріть своєю мовою, арбереші!

    0

    Липень 31, 2017 від Галина Пагутяк

        Люди, чи то біженці, чи трудові мігранти, переселяючись до іншої країни назавжди, намагались зберегти національну та релігійну ідентичності.Вони підкорялись законам другої Батьківщини, але міцно тримались за рідну мову і звичаї.Саме тому вони виглядають більш патріотичними, ніж ті, хто залишився вдома у рабстві.Про це пише Карл-Маркус Гаус у книзі «Зникомі європейці», у розділі про албанську діаспору в Калабрії в Італії,яка створена ще у 15 ст, коли албанці  втікали від турків.Спершу турки, потім комуністичний режим зруйнували їх надію на повернення в рідні краї.У глобалізованому ХХІ століття такі поняття як нація, віра, звичаї, мова цькуються або просто вважаються застарілими, і ось Читати більше »


  5. Теорія здорового глузду

    0

    Липень 25, 2017 від Галина Пагутяк

      У  же багато років моя улюблена примівка:»Так є, але так не має бути».Щоб не шукати виправдання злу і не озиратись, чи хтось підставить мені плече,чи триматись своєї думки.Я волію заблукати у лісі, а не у натовпі.І найважливіше для людини мені здається зберегти розум і душу.У відомому вірші Григорія Сковороди, власне, про це йдеться: вберегти себе у цій божевільні. Зараз такою божевільнею є Фейсбук, де зійшлись у двобої українські громадяни.Одні кажуть, що Остап Дроздов вчинив правильно,вигнавши зі студії чоловіка, який не захотів розмовляти українською мовою, а інші навпаки.Але найбільше мені шкода тих, які на нічийому боці.Спробуй пройти між краплями дощу.Я Читати більше »


  6. історія моєї землі

    2

    Липень 22, 2017 від Галина Пагутяк

        Уріж перезаснували мої предки Басараби у 15 столітті разом з іншими родинами волохів.Грунти у нас важкі, глинисті, треба добре наробитися, щоб скопати грядку в передгір’ї Карпат.Землі мої предки мали багато і багато челяді.А поріднились  зі шляхтичами Страшівськими, Марковичами, Винницькими,Добромильськими.Одна гілка роду повністю вимерла під час холери 1830 року.Але опирів, як у Нагуєвичах, у нас не палили, хоч їх було повно.Ріка змушувала жити на пагорбах і ніколи не переходила межі.Від сльоти, сарани, посухи був неврожай.Найважча пора року був переднівок,коли на городі і в полі нічого ще не доспіло.Їли лободу, засмачену борошном, товкли недозріле зерно в ступі і пекли коржі. Читати більше »


  7. Невидимі цвинтарі

    0

    Липень 16, 2017 від Галина Пагутяк

        Восени 1914 року в селі Сторонна на Дрогобиччині у бою з російськими козаками загинуло понад шістсот солдатів австрійської армії – чехи, мадяри, українці.Їх поховали на горі, а потім перепоховали на цвинтарі у містечку Підбуж, спільному для українців, поляків та євреїв. Наприкінці 50х років совіти знесли цвинтар, змішали кістки з землею і побудували на тому місці склад техніки.Куди поділися надгробні плити, легко можна здогадатися- пішли на будову. У Львівському історичному архіві є запис у метричній книзі Дрогобича за травень 1915 року.Понад сто солдатів померло у військовому шпиталі,різних національностей і їх відспівував отець Мартирій Котович за греко-католицьким обрядом.Поховали їх  біля Читати більше »


  8. Пожежа у театрі

    2

    Липень 9, 2017 від Галина Пагутяк

    Весь світ не є театром,як вважав Шекспір.Погана гра акторів в театрі української влади призводить до того,що дедалі більше глядачів хочуть принаймні  вийти з зали, але не меншає тих, хто хоче стати акторами,щоб мати владу і гроші.Навіть гарний актор не зможе витягти дешевий спектакль,потрібно вигнати всіх поганих і поміняти все від режисера до репертуару.Якщо це театр, а не життя.Бо в житті все по-іншому:там існує свобода вибору,багато векторів,там не треба вдавати з себе когось. Найвища чеснота життя –бути собою. Українці давно б хотіли покинути цей театр влади з осоружними спектаклями «Недоторкані», «Суд»,»Реформи”, “Двомовність”,”Євроінтеграція”, але вихід один – втекти через вікно, прорубане у Читати більше »


  9. Бонсай і гіркі черешні

    0

    Липень 2, 2017 від Галина Пагутяк

      Щоб створити карликове кімнатне дерево бонсай, потрібно в саджанці відрізати всього один корінь, що може зробити лише майстер. Дерево перестане рости, і все життя проживе у вазонку. Воно буде по-своєму красиве, але лише в певному інтер’єрі. Дерево не питають, чи хоче воно таким бути, і чи має воно якісь права.Його не попереджають про наслідки цієї простої операції.Так само і з людиною.Вона може уявляти себе зрілою, самостійною, але у випадку стихійного лиха,соціальних заворушень чи війни не  зуміє вижити і дати комусь тінь чи плоди свого досвіду. Бо колись досвідчені люди провели з нею одну чи кілька операцій, і вона стала Читати більше »


  10. Забави на крові

    3

    Червень 25, 2017 від Галина Пагутяк

      Прикриватись дітьми вміють не тільки терористи на Донбасі, а й наші галицькі «берегині»,яким начхати на жалобу,котру оголосили в Бориславі за двома загиблими воїнами.Вони прийшли до міської ради вимагати провести випускний у дні жалоби, бо «пляцки попсуються»,а вони так хочуть зробити «дітям свято».Є й фото у ФБ, на якому можна впізнати цих жіночок та їхніх чоловіків, за яких загинули ще двоє, вчора.Пляцки, сукні за тисячі гривень, музика – забава до раня.А потім куплені дипломи і неможливість знайти роботу, бо всі хочуть бути юристами.Здавалось би, дрібниця,але вражає більше ніж відео з іншими жіночками на Сході, що вважають,ніби укри стріляють по їх Читати більше »