Kанал RSS

‘Блог’ Kategoria

  1. Смажені ребра Львова

    0

    Жовтень 16, 2018 від Галина Пагутяк

    Не перший раз чую, що у теперішньому Львові нема культурної еліти. Вимовляють це по-різному: саркастично чи з болем. »А вона нам треба?» – позіхне совковий турист, якого цілком влаштовують «Криївка»,кишеня Захер-Мазоха, смажені ребра,львівські сирники і сходи на вежу Ратуші,і головне,що тут він відчуває себе трохи іноземцем, який збагачує  міську казну, важливою персоною. Зрештою,таких самих туристів повно по всьому світі:  скачуть галопом,бо подорожувати – це статусно. Але  тільки наш Львів для туристів,а не для львів’ян,які добре бачать,що  руйнують,аби збудувати,і в якому стані музеї ,та бібліотеки. Бо отці міста,тобто влада, мали б дбати про курку, яка несе золоті яйця, а не морити Читати більше »


  2. Корисна наука від Германа Гессе

    0

    Жовтень 6, 2018 від Галина Пагутяк

      Мала нагоду прочитати збірку статей про книгу,написану Германом Гессе. Перша стаття ще 1901 року.Втім,можна й не дивитись  на рік написання, бо чимало думок дуже важливі й зараз. Якщо я висловлюю невдоволення з приводу того,як  проходить Україні( світі) літературний процес, то отримую у відповідь негатив і обструкцію. Хай -но спробують  спрямувати  гнів на таку шановану особу як Герман Гессе. Звісно, завжди знайдуться епатажні дилетанти, які вважатимуть, що Гессе переоцінили,Сервантеса також, а з Шевченка зробили міф… Однак кришталево чиста проза автора «Нарциса і Гольдмундв» та «Мандрівників на світ» дзвенить і сяє для тих,хто має бодай крихту літературного смаку. Поділюся думками як Читати більше »


  3. “Лежу, мов мудрий лис, під папороті цвітом..”

    2

    Вересень 30, 2018 від Галина Пагутяк

      Є теми, які нецікаві загалу, але про які хочеться писати бодай на власному сайті. Коли я пишу про  якісь свої маленькі перемоги (не премії,не нові книги),а про розширення свідомості, і публікую це, то це зовсім не егоїзм чи самозамилування. І навіть не самореклама. Це означає, що я не збираюсь приєднуватись до армії популярних блогерів, які  намагаються сподобатися більшості. Мені все одно, прочитає мене 10 людей  чи 100. І чим менше, тим навіть ліпше. Менше людей виплесне у ноосферу свій негатив і роздратування. Позавчора я сиділа в Ілові на горі над язичницькою печерою і слухала шепіт давніх богів. Ще раніше Читати більше »


  4. Мої придбанки на Форумі

    0

    Вересень 23, 2018 від Галина Пагутяк

      Звісно,мені цікаво,хто що придбав на Форумі, бо зразу видно, у кого понти, а хто відірвав від себе останню копійку. Бо українські мільйонери не купують книжки. І бідні люди – також. А середній клас знищено ще в зародку. Книги були б дешевші, якби з малих видавництв не дерли страшні гроші за участь у Форумі. Саме невеликі видавництва тягнуть на собі віз національної культури і вічно перебувають в зоні ризику. Про корупцію у видавничому бізнесі говорити зайве – вона всюди. Від продукції деяких видавництв я просто відверталася з цієї причини. Як і від укрсучліту і всього російського. Від  дорогих альбомів і Читати більше »


  5. Почорнілі соняхи

    1

    Вересень 16, 2018 від Галина Пагутяк

      З одного боку до села підступає ріпак,з іншого – вже почорнілі соняхи. Ніби й добре, що не бур’яни, бо років з десять вони там росли. Але земля і так не дуже родюча, кам’янисті підгірські грунти, і великі фірми не обробляють їх,а визискують. Сьогодні тут, завтра там. Власне, в цьому головна біда України, джерело наших злиднів – занедбана земля. Досі не видані праці Сергія Подолинського,геніального вченого-економіста, який вважав землю альфою і омегою розвинутої цивілізації. Слова Фернана Броделя про те, що «історія цивілізації – це історія пшениці» теж забуті. В економічній науці досі домінує теорія Маркса. Втім, це тема великої розмови: Читати більше »


  6. Череп Йорика

    3

    Вересень 9, 2018 від Галина Пагутяк

          Книга не може конкурувати з ток-шоу,кіно , поп-музикою та глянцевими журналами про життя багатих і знаменитих, але видавці всього світу весь час намагаються  її до цього змусити. Ніби це так важливо,ніби це йти в ногу з часом. Головна мета літератури не змінилася з часів Аристотеля – катарсис, якого  читач досягає внаслідок магії слова. Але  цього вже ніхто вам нині не скаже,бо засміють. Основна доктрина сучасної літератури – купити читача сюжетом, який би його захопив як захоплює ефектне видовище, що імітує жахливу або прекрасну реальність. Після цього залишається купа порожніх пластикових пляшок і пакетів від чіпсів. Актори як Читати більше »


  7. Анти-читач

    1

    Вересень 2, 2018 від Галина Пагутяк

    Не все, що називають книжкою, є нею.Так само не кожна людина, яка читає,насправді є читачем.У радянські часи продавались меблеві стінки, в яких були книжкові полиці.Зараз можна замовити собі меблі без цих осоружних полиць і жити щасливо з сервізами і «хрусталем». Тому вимерла когорта псевдо-читачів з повними зібраннями творів Пушкіна і Дюма.Але порожнеча мусить чимось заповнитись.Та й книговидавці з усього світу не в тім’я биті й створили собі псевдо-читача, мисливця за бестселерами.Розкрутити можна будь-яку книжку.Як це робиться у нас, ви, мабуть, знаєте і невдовзі побачите, хто найгаласливіший на Форумі і вклав у промоцію книжки великі гроші. Промоція робиться через  експлуатацію автора. Читати більше »


  8. Колиска на горищі

    1

    Серпень 26, 2018 від Галина Пагутяк

          Крайня хата на майже безлюдному хуторі вже занурена у ліс.Порожня і розграбована.Найперше витягають залізо з печей – дверцята, братрури, кранци і бляти.Там кубляться пияки, втім, видно,їх уже спалила горілка,бо свіжих слідів перебування немає.Зі стайні вигребли весь реманент, а на стриху ще досить безбарвного сіна. Бідні люди тут жили – видно по рештках меблів 60- років, і сама хата законсервувалась у тому часі. Фото на стінах подружньої пари, відретушоване в кольорі, два великі образи на полотні – їх не зачепили. Ще одна світлина подружньої пари,видерта з рамки: чоловік у вишиванці, жінка дуже коротко підстрижена.Жмути нікому не потрібного одягу Читати більше »


  9. Думки у серпні

    1

    Серпень 19, 2018 від Галина Пагутяк

    1. Під шаром глини і дерну в старому алебастровому кар’єрі поблизу містечка Журавне – палацова підлога. Які дивовижні речі можна було б зробити з каменю, що «пам’ятає»! Але промисел знищений за роки Незалежності й містечко,осяяне мудрістю Миколая Рея, відвернулось від його настанов: користай з того, що в тебе під ногами. Чим можуть похвалитись вимираючі галицькі містечка? Новими церквами з золотими дахами,парканами довкола особняків, на тлі зруйнованих старовинних пам’яток і немощених вулиць? У Вижниці на Буковині зуміли використати минуле задля комфорту і процвітання, і зберегти усе, що має цінність. Натомість інші містечка або заробляють на невибагливих туристах зі свідомістю совка, або Читати більше »


  10. Яблука не мають імунітету

    0

    Серпень 11, 2018 від Галина Пагутяк

        Яблука в кошику дуже швидко зігниють, якщо серед них виявиться бодай одне гниле. Від одного дотику.Ніхто не покладе до кошика гниле яблуко, але в зовні здоровому плоді може бути прихована гнила серцевина. Найчастіше починають гнити побиті яблука, а також ті, які  підхопили гниль ще на дереві. Це лише алегорія. Українська культура інфікована і биттям, і залякуванням митців, й колоніальною заразою, привезеною з Москви, що  далі передається у спадок.Потяги розвозять її по всій країні і це не контрабанда: інфіковані самі пасажири.А відтак у нас все кроїться за імперськими викрійками: фільми, театральні вистави, пісні, тексти.Цього всього б давно не було, Читати більше »