Kанал RSS

‘Блог’ Kategoria

  1. Біла і чорна робота інтелігенції

    0

    Грудень 9, 2017 від Галина Пагутяк

      Біла і чорна робота інтелігенції Щоб зрозуміти українську інтелігенцію, варто прочитати хоча б ці дві книги: «Талант» Степана Васильченка і «Хмари» Івана Нечуя-Левицького. Йдеться, певна річ, про ту інтелігенцію, яка перебуває у вічному конфлікті з колоніальною владою і зросійщеною інтелігенцією. Перебуває і зараз, і дуже часто стає предметом публічних насмішок і приватних нападів на задвірках, що не менш боляче. За те, що у ХХІ столітті, епоху глобалізації, займає безкомпромісну позицію: тільки національна держава дасть змогу Україні відродитись. Уточнюю: національні бізнес, дипломатія, освіта і культура. А оскільки Україна перебуває у стані війни, то озброєна до зубів національна армія. Все це Читати більше »


  2. Порожнє ,холодне небо свободи

    2

    Грудень 2, 2017 від Галина Пагутяк

        Несподівано для себе я знайшла відповідь на одне питання: чому в нас так різко занепала культура і вигасає на очах суспільна свідомість. Знайшла в тому місці і в тому часі, які загалом не цікавлять ні істориків, ні письменників, ні інтелектуалів. Галицьке село другої половини  ХІХ століття, коли вже помер Тарас Шевченко, а Іван Франко пішов до школи. Але не до парафіяльної в Нагуєвичах, а до більш сучасної в Ясениці Сільній, де ним опікувалася бабця-шляхтянка Кульчицька. Була й інша причина: нагуєвицька громада воювала з отцем  Йосифом Левицьким , який дуже агресивно виступав проти пияцтва, аморальності або просто байдужості серед Читати більше »


  3. Сто зів’ялих квіток

    0

    Листопад 26, 2017 від Галина Пагутяк

      Підміна культури її сурогатом – нині дуже поширене явище. Настільки поширене, що  вже навіть не дискутується сама можливість  рівноправного співіснування масової,високої та альтернативної культур, такий вінегрет утворився.І багатьох це влаштовує, бо дає шанси кожному на якусь мить піднятися над загалом і отримати аплодисменти. Я ще пам’ятаю  настирливе просування думки,що в Україні нам потрібно негайно написати тисячі жіночих, кримінальних та детективних романів, які будуть витісняти іноземну літературу такого самого штибу. Що треба ледь не директивою закріпити  примусове написання урбаністичної прози і збагатити мову  російським матом. І брати за взірець третьосортні бестселери першого світу.І ось фастфуд торжествує , а за новаторство Читати більше »


  4. “Жахи” українізації

    1

    Листопад 18, 2017 від Галина Пагутяк

          Ще рік тому мені перестала відповідати читачка з Харкова,коли я у одному зі своїх блогів написала,що нам не потрібні російські  школи в Україні. Ця  жінка писала мені українською цікаві розумні листи,але ліквідація шкіл з російською мовою навчання  сприймалась нею як щось абсолютно неприпустиме. На сході і півдні України я зустрічалась з дуже приємними  людьми, які чудово розмовляли українською і… не соромились при мені розмовляти зі своїми дітьми російською. Ніхто з них не пояснив мені,  чому їх діти російськомовні. Я розумію, вони не хочуть,щоб їх дітей ровесники вважали білими воронами, ображали і висміювали .У Запоріжжі чи Херсоні, чи Читати більше »


  5. Земля: клятва і прокляття

    2

    Листопад 11, 2017 від Галина Пагутяк

        Це вже зникло назавжди. Найстаріші мешканці українських сіл ще можуть пригадати, як можна було не замикати хату, як водили злодіїв по селі, і як приймали на ніч подорожніх. Але вони вже не згадають ні тонкощів «гонитви за слідом», ні моторошного ритуалу «присягати на дерні», і, мабуть, не повірять,що колись перелюбників закопували живцем на перехресті. Сучасні українці  знають більше про побут, календарні та родинні обряди, ніж про звичаї своїх пращурів,чиє суспільне й приватне життя не протікало хаотично, а трималось на неписаному кодексі, а кодекс тримався на сакральній основі – ЗЕМЛІ. Усвідомленні того, що кожна людина є дитиною землі,так само Читати більше »


  6. Людина в соборі

    2

    Листопад 4, 2017 від Галина Пагутяк

        У 14 столітті світ охопила пандемія чуми. Загинуло 50 мільйонів людей. Вимерла третина Європи. Згадаймо це, коли дивимось на картини майстрів Відродження. А ще війни,міждержавні й релігійні, голод. Світ скочувався у прірву дикунства, однак завдяки  гуманістам, освіченим людям, яких було кілька сотень, і вірі в Бога, відбувся величезний поступ у сфері культури й науки, й фактично знищена цивілізація відродилась на основі античного спадку з ідеалами самовдосконалення, гідності й відповідальності за долю народу. Тобто доки етичні ідеали мріли бодай на обрії, доти людство  оновлювалось і робило поступ у всьому. І так тривало аж до наших  часів. Зараз світ інфікований Читати більше »


  7. Прокляті співці

    4

    Жовтень 28, 2017 від Галина Пагутяк

        Я не буду оповідати  зараз про поетів-стукачів,про перестрашених прозаїків, про куплених драматургів.Вони отримали своє:алкоголізм, неврози, або й кулю,а їхні діти  та онуки – просто нікчеми.Я не знаю, в якому колі пекла вони зараз перебувають, чи опиняться: в тому,де брехуни, чи в тому , де зрадники.Їм треба було одягнути погони НКВД чи КГБ, чи ФСБ,або просто перестати писати.Тільки не творити утопію соцреалізму.Нижче дев’ятого кола пекла мало би бути ще одне – для тих, хто спотворив дійсність,змінив генетичний код кількох поколінь, що призвело до розстрілу Майдану 2014 року, окупації територій України, війни .А зараз до намагання знищити українську ідентичність шляхом Читати більше »


  8. Я народилась в криївці

    1

    Жовтень 21, 2017 від Галина Пагутяк

    Я – дочка Шума і Бджілки і з’явилась на світ посеред літа 1948 року.Мій тато був повстанець, а мама- медсестра.Я народилась серед гір, у криївці,в час пекельних передостанніх боїв,дуже невчасно.Боюсь, я завдала клопоту лісовим хлопцям.Мій плач міг їх видати.Тато і мама хотіли мене врятувати, уявляю, як це було складно.Бо якби я залишилась з ними, то загинула б.Ніхто з повстанців не вижив.Отже,треба було мене віддати родині  в село, що було дуже небезпечно.Ціла родина пішла б у кращому випадку до Сибіру, а вона була величенька.Мої дідо й баба,малі діти.Ні,до діда й баби мене не забрали,бо мама не наважилася навіть народити під рідним Читати більше »


  9. Жовтий галас довкола мови

    1

    Жовтень 14, 2017 від Галина Пагутяк

      Облога сусідами освітнього закону,здається, об’єднала і проєвропейських і проукраїнських громадян, стала тією краплею, що призвела до повені обурення.Все таки добре, що приниження державної мови зачепило нарешті і людей, які ще недавно улесливо зазирали в очі європейцям і сподівались,що бодай їх не вважатимуть за варварів і тубільців.Замість того,щоб донести правду про катастрофічну  ситуацію з українською мовою на тлі тотальної русифікації як доконаний факт до західноєвропейських інтелектуалів.Але ніхто з наших культуртрегерів цього не робив і навряд чи буде робити,бо потрапити  до проклятого племені націоналістів – це провал.Це відсутність премій і грантів від лівих організацій, які фінансує Кремль,а як без них жити?Треба Читати більше »


  10. Космос українського села

    2

    Жовтень 7, 2017 від Галина Пагутяк

    Нема і не буде української літератури без Івана Нечуя-Левицького,Архипа Тесленка,Андрія Чайківського, Василя Стефаника,Григора Тютюнника, Феодосія Рогового,як нема польської без Владислава Реймонта і Вєслава Мислівскі.Майже 30 років «дамські»літературознавці, як називає їх Валерій Шевчук без огляду на  стать, намагалися стерти їхні імена зі свідомості нової генерації літераторів, і все закінчилось масовим, як у 20-роки призовом профанів,правда, вже не пролетарського призову, зате  без знання  рідної мови.Втім,  і шкільна програма «очищена» від сільської літератури і нашпигована туснею укрсучліту, яка ліктями й матюками пробилась в літературу.Зачистка продовжується і зараз.Від усього українського, від традицій як літературних,так і народних.Комсомольське гасло »дайош українську літературну урбаністику» нічим не відрізняється Читати більше »