Polski‘Рукописи’ Kategoria
-
Числа живих і мертвих
1Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
Мав п’ятеро дітей: двох синів і три дочки, і не раз говорив: « Я маю вас, дітоньки, як п’ять пальців на руці». Тулив їх докупи, пальці до пальців, що виростали з однієї долоні наче колоски з нивки. По війні найстаршого сина вбила сліпа куля. Сплутали його повстанці в темряві з іншим,
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Прядильна фабрика
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
Ця нитка тягнеться ще з тих часів, коли вона працювала на прядильній фабриці.Вбога юність, самотня й неприкаяна, з печаттю бунту.Напевно, тоді вона випряла собі нитку долі, вертаючись поночі порожньою темною вулицею в злиденну найману квартиру. Відтоді нитка час від часу стримує її, боляче впиваючись у серце, нагадуючи, що місце, на яке вона заслуговує,там, на прядильній фабриці, серед жінок, що обрізають гострими ножицями кожен порух твоїх молодих незміцнілих крил.
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Украдене місто
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
Того дня у міській ратуші зібрався увесь магістрат. День був спекотний, дощ не навідував їхнє місто уже місяць і всі шість криниць майже пересохли. У них завше був вологий клімат, земля довкола добре тримала вологу, та й запасів харчів мало вистачити надовго. Наскільки довго – ніхто не підраховував: вони усі на чолі з паном бургомістром не думали про далеке майбутнє. Наразі йшлося про воду.
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Як цвіт терну…
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
Коли жінка кидає родину і світ задля віри та істини. значить. то не була її справжня родина і світ. її гідний.Голос сумління раптом виривається з -під попелу домашнього вогнища і перетворюється на вогонь одержимості. Він спалює дім. все начиння. але замість того. щоб наче біблійний Йов плакати на попелищі.
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Сніг в Єрусалимі
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
На сніг в Єрусалимі ніхто не чекає. Він з’являється там після довгих перемовин неба й землі, вкриваючи мури Старого міста. Сто чи й більше років тому чиясь відважна прабаба пішла на прощу до Гробу Господнього. Звісно, пішки. На жаль, море не вдається перейти пішки, бо доки чоловік живе на грішній землі, ноги його важкі. Довелось пливти й по морі, що серед землі, тому й звати його Середземне. І Єрусалим серед землі – подумала собі молодиця й тихенько зітхнула. А Господь – усюди. Не годилася вона вже на те, щоб дітей родити, але годилася, шоб спокутувати гріхи свого роду й отримати Читати більше »
Kategoria Рукописи | Теги: Єрусалим, Схід
-
Сни і книги
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
Вишукана мова снів годиться для вишуканих книг. Дослідник і шанувальник пташиної мови, геть забутої зі зникненням гальярдів, Хорхе Луїс Борхес переповів усі найвідоміші сни з книг, вилучивши їх із літературних пам’ятників у твердих палітурках. Сон фараона про сім худих сім тлустих корів, і сон Якова про драбину в небо і ангела, що не дає на неї ступити, віршований сон Кольріджа про Кубла-хана…
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Скло і папір
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
У дитинстві перед Новим роком ми знімали з верхньої полиці у коморі коробку з ялинковими іграшками, щоб протерти скло м’якою ганчіркою. Чомусь завжди одна з іграшок виявлялась розбитою, однак і бите скло ставало в пригоді: на вікні між рамами стелили шар вати і посипали його блискітками.
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Святий Антоній і чекісти
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
1. Ми зазирали у замкову шпарину і бачили облуплену стіну із химерним рослинним орнаментом, а потім підсаджували одне одного й бачили у вузькому вікні небо із зірками. Блакитне небо із золотими зірками. Воно було несправжнє, і тому здавалось неймовірно гарним сільським дітям, що досліджували й пізнавали світ таким, яким його бачили їхні очі, чули їхні вуха і смакували їхні язики.
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Cліпуче світло
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
У домі , куди я приїжджаю не так часто , як би хотілося , ніхто тепер не живе. На неторканому подвір’ї сліди котячих і пташиних лапок. Я запнула вікна шторами , бо весною сніг такий сліпуче білий , і такий небажаний. На стіні не висить календар. Я більше не питаю нікого , чи вже весна чи ще зима. Це й так видно.
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Блукаюча пісня
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
Дитиною мені снився сон, ніби я перебуваю в безконечній сірій порожнечі, і поволі зменшуюсь, щоб нарешті зникнути. Здавалось, вся свідомість перетворюється на звуки, звуки – на мелодію, настільки нелюдську й сумну, що витримати її неможливо. Потім я читала, ніби подібні сни пов’язані з родовою травмою і сняться багатьом людям. Сірість, зменшення, страх. Крик при пробудженні. Як крик при народженні.
Kategoria Рукописи | Теги: