‘Рукописи’ Kategoria
-
Таємна дорожня змова
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
Мені кілька разів траплялось бачити на дорозі мертвих людей, жертв наїздів, але чому їх не бачили інші? Тому що не хотіли, чи в них були інші очі, ніж у мене? Востаннє я бачила на дорозі старшу жінку, в товстих бавовняних панчохах, у вицвілій рожевій куртці.Вона могла йти на базар, чи на жебри, і переходила вулицю, коли її збила машина. Тепер вулиця була порожня.
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Критика уявного розуму
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
Маленький дім на піску, хатина равлика, покинута так давно, що дощі вишарували її до майже білого. Павук тримає її на прив’язі, що тягнеться в небо, наче мотузка індійського факіра. Дім стоїть на березі озера, в якому пуголовки, схожі на коми, чекають переходу до сухопутного існування. У воді, теплій від сонця, живуть й інші істоти, яких не кожен побачить, а також віддзеркалення куща шипшини, з якого одного дня впадуть скоріше білі, ніж рожеві пелюстки і попливуть вітрилами, куди пожене їх вітер.
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Небесна кравчиня
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
Стежка то з’являлась, то зникала, можливо, то була вже інша стежка, не та, що спершу. Стежки й стежечки бігли, залишаючи на твердій, без жодних ознак трави послання людям і звірям.Останні принаймні могли прочитати те, що написане, і в їхній свідомості спалахували образи чоловіка з рушницею, лисиці, миші-полівки, змії…
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Жимолость
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
Мені було три роки, коли ми переїхали жити до бабусі.Я пам’ятаю, як підійшла до величезного куща з біло-рожевими квітами, що запаморочливо пахли.То був справжній культурний шок, бо квіти нависали гронами і до них можна було доторкнутись. Але я не торкнулась. Я дивилась на них, як дивляться на картину в музеї.
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Боги літа
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
1. Відгриміло, відблискало, відстугоніло, а ще хвилину тому лише краєчок вибляклого неба захопило синьою тінню.Згасло світло – як шкода.Озвався давній страх, коли світла не бувало по два дні, й увечері немилосердно чаділа гасова лампа, наповнена соляркою, рядки в книжці розпливалися й доводилося йти спати.
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Вино зречення
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
1. Незворотність Дім починає гинути, коли приходить хтось чужий, і з метою поживитися розбиває перше вікно. Старий здичавілий сад розбиває друге вікно, пересвідчившись, що в дім ніхто вже не повернеться.Покручені гілки роздирають його плоть, зривають підлоги, обдирають стіни від тиньку і пробивають стелю. Дух дому вилітає через діри в даху, вороття вже немає.
Kategoria Рукописи | Теги:
-
У гаю, при Дунаю
0Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк
Залите кров’ю Орфея листя кленів і дикого винограду в осінніх гаях , голова котиться слизьким схилом, сірі мотузки пагонів позбулись останніх листочків цього ранку, коли так різко похолодніло, і в тяжкому напівсні заснули біля печери свого пана вакханки. Коли вони прокинуться і побачать кров, а неподалік розтерзане тіло волоцюги, то спитають одна в одної:
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Апельсин з Єрусалиму
0Лютий 14, 2013 від Галина Пагутяк
Дочка зриває апельсин в передмісті Єрусалиму, як зривають золоте яблуко в саду Гесперид.Так само зірвала я апельсин в Сан-Дієго на березі Тихого океану.Між цими двома подіями не існує розриву в часі й просторі.Ми самі здатні зробити наш час міфологічний, а простір священним, проникнувшись шанобливістю до певних речей, що їх уява притягує з різних кутків Всесвіту і оселяє в нашій свідомості.
Kategoria Рукописи | Теги:
-
Критика уявного розуму
0Лютий 14, 2013 від Галина Пагутяк
Маленький дім на піску, хатина равлика, покинута так давно, що дощі вишарували її до майже білого.Павук тримає її на прив’язі, що тягнеться в небо, наче мотузка індійського факіра. Дім стоїть на березі озера, в якому пуголовки, схожі на коми, чекають переходу до сухопутного існування.У воді, теплій від сонця, живуть й інші істоти, яких не кожен побачить, а також віддзеркалення куща шипшини, з якого одного дня впадуть скоріше білі, ніж рожеві пелюстки і попливуть вітрилами, куди пожене їх вітер.
Kategoria Рукописи | Теги: