Kанал RSS

‘Блог’ Kategoria

  1. Печать убогості

    1

    Серпень 1, 2021 від Галина Пагутяк

      Епідемія змосковлення дітей і молоді в Україні на 30 році Незалежності, яка викликає правдивий культурний шок в патріотів чи національно свідомих інтелектуалів, має економічне підгрунтя. Але не те, що ви подумали в цю хвилину: нав’язування попиту з боку гнилої Імперії, яка більше ніде, окрім України та Білорусі, не має ринку збуту. Бо опиратися цьому можна дуже просто – усвідомити, що це маркер бідності, а не ознака  культурності. Реп – творіння підлітків з соціально незахищених верств населення, московська попса – продукт для тих, хто не отримав освіти, бо батьки не захотіли інвестувати у розвиток дитини, тюремний шансон і тюремний сленг Читати більше »


  2. Україноцентричне

    0

    Липень 18, 2021 від Галина Пагутяк

      Коли 30 років тому громадяни Незалежної України віддали перевагу комуністам, а не націоналістам, стало зрозуміло, що ще років сорок їм блукати у пустелі без свого Мойсея й розплутувати гордіїв вузол замість того, щоб його розрубати. Я не думаю, що ці блукання марні й приведуть нас назад в імперську неволю. Вже не приведуть після двох революцій – кровної і безкровної. І час звільнення від колоніальних стереотипів залежить тепер не від того, який вектор обере свідома частина суспільства – промосковський чи проєвропейський, а від того, чи стане вона  нарешті україноцентричною. Бо обидва вектори приводять до залежності. Весна народів скінчилась, настало літо. Читати більше »


  3. Домоболіє проклятих

    2

    Травень 31, 2021 від Галина Пагутяк

      Ви ще затужите за Україною і її високою культурою, коли опинитесь у пеклі за те, що мовчали, за те, що не зробили, за те, що втримались, аби не втратити свою пайку для обраних Москвою «діячів укркультури».Зовсім юний семінарист з Галичини Йосиф Левицький, той, кого догризли в Нагуєвичах, той, хто хрестив Івана Франка, написав у 1822 році у Відні невеличку поему «Домоболіє проклятих». Спершу німецькою мовою, а тоді переклав руською, важкою, незграбною, якої йому не пробачили. Один з перших, хто оцінив загрозу москвофільства в Галичині. Домоболіє – це ностальгія. Ностальгія проклятих. Я розумію, що ковід загнав українське книговидання у злидні, Читати більше »


  4. Яка мова, таке й буття

    0

    Травень 20, 2021 від Галина Пагутяк

    Носії української мови чи споживачі україномовного продукту втягнуті у справжню війну. На них нападають з усіх боків люди, які не розуміють, що мова як зброя мусить бути добре вигостреною і триматися руки.На лівому фланзі – фемінітивники, прихильники англіцизмів і того, що писати і розмовляти треба так, аби без проблем перекласти текст чи розмову англійською мовою. На правому – борці за існування лише єдиної канонічної літературної мови на основі полтавського діалекту, вороги галіцизмів, переконані, що місцеві говірки -то польський, румунський чи угорський суржик. Я виросла в селі й знаю, що таке бур’яни і боротися з ними культурні рослини повинні разом з Читати більше »


  5. «А я в попа обідала!»

    2

    Квітень 30, 2021 від Галина Пагутяк

      У дитинстві  на Великдень я почувалася  тією сиріткою, з вірша Шевченка. Не було чим похвалитися. Батьки-вчителі були під пресом і хоч паски в нас пекли і все як треба, але урізане, обмежене, нелегальне. Сусідки тягли 2 км ще й наш кошик зі свяченим до горішньої церкви, бо долішня була зачинена, а я любила дивитися з-під хати, як під вечір у суботу гарно вбрані люди з дітьми несуть кошики, прикрашені розмарином та букшпаном, і з них звисають вишиті рушники, підшиті корункою. Чомусь ця корунка мені найбільше подобалася. Нам  ніколи не купували обновок на Великдень, не знаю чому, бо ми були Читати більше »


  6. Помста і мертвим, і живим

    0

    Квітень 24, 2021 від Галина Пагутяк

        У часи Незалежності не провели люстрації, і запізно взялись за декомунізацію. Коли почалась війна і було окуповано частину України, на решті території заворушились потенційні зрадники і сексоти, готуючи розстрільні списки на майбутнє. Безтямні й темні заробітчани продовжують їздити за московським рублем до країни-агресора, де їх вербували і вербують пачками ворожі агенти. Та хіба скажеш це в очі родичу чи сусідові. Тобі з ним жити. Свої не чіпають, а окупанти в разі чого дадуть індульгенцію  – міркують будівельники і нафтовики, розповідаючи, як добре в Росії. У одній родині брат-атовець гине від кулі, за яку заплатив гроші брат-заробітчанин. Але я Читати більше »


  7. Премія імені Ірини Вільде. Перезавантаження

    0

    Квітень 22, 2021 від Галина Пагутяк

      Учора ми шляхом таємного голосування визначили лавреатів Всеукраїнської літературної премії ім.Ірини Вільде. Премію присуджує Львівська організація НСПУ. От я вирішила поділитися враженнями, позаяк є головою журі, куди крім мене увійшли письменники Леся Бернакевич, Надія Ковалик, Олександр Масляник, Лана Перлулайнен. Куратором був Олесь Дяк. Премія присуджується за художню прозу й есеїстику ( але не публіцистику, критику). Література для дітей і підлітків не розглядається. Подаватись на цю премію можуть як члени НСПУ, так і позаспілчанські літератори з усієї України. Це – добре. Як за поданнями організацій, так і без них. Це теж добре. З рецензіями або без. Журі має справу не Читати більше »


  8. Хто не захищатиме Україну

    3

    Квітень 12, 2021 від Галина Пагутяк

      Як тільки московські орки підуть в наступ, наші круті пацани і чоловіки-підкаблучники рвонуть до Чехії та Польщі, як це було в 14-році.А інші – до Львова, до «бандерлогів».Патріотичні пані  у вишиванках чи капелюшках знайдуть безліч виправдань, щоб не пустити чоловіків і синів захищати Батьківщину, бо вони ніби «особливі», якийсь особливо цінний генетичний матеріал.Та ні, звичайні боягузи. Я знаю, хто не піде на війну. Оті шашличники, що засмічують ліси і парки щонеділі. Ті, хто палить суху траву і викидає на вулицю сміття з вікон чи через плоти. Ті, хто 30 років чекає, поки Україна наситить їх споживацькі захцянки. Ті, хто Читати більше »


  9. Мовна атриція

    1

    Квітень 6, 2021 від Галина Пагутяк

      Лінгвістичний термін «атриція» практично не використовується українськими мовознавцями для пояснення шкоди двомовності .Значно частіше ми чуємо «мовна шизофренія», що аж ніяк не є науковим терміном. Та й шизофренія – це більше про паралельне існування двох чи кількох особистостей в одній свідомості,  які мають рівні права і жодна з них не домінує. Атриція натомість це руйнування однієї з мов в ситуації двомовності. Наприклад, рідна мова вступає в контакт з іноземною, і деградує. Чи навпаки: іноземна мова деградує при контакті з рідною. Атриція – безумовно, негативне явище, яке породжує суржик, право на існування якого ще недавно доводили окремі літератори, і яке Читати більше »


  10. Дракула і жебраки зі смартфонами

    2

    Березень 27, 2021 від Галина Пагутяк

      Ото читаю собі «Повість про Дракулу», написану у 15 ст. і ніби нічого страшнішого не читала. Ренесанс, гуманізм, Леонардо і Рафаель – аякже. А також час, коли володар, державець повинен був бути мудрим і хитрим, особливо, після пандемії чуми, яка спустошила Європу й перетворила людей на здичавілих, безпринципних потвор. І тут  у країні, яку поневолили турками, з’являється воєвода Влад ІУ з династії Басараба. Той, хто саджає на палю, – Цепеш, член загадкового ордену Дракона – Дракула. Він з нечуваною жорстокістю розправляється з зовнішнім ворогом ( турками), зрадниками, колаборантами, злодіями, брехунами і розпусниками, врешті потрапляє до угорської в’язниці, переходить до Читати більше »