Спочатку був Шумер.Народ чорноголових створив писемність, науку, закони, літературу.Менш розвинутий войовничий народ аккадців прийшов на їхню землю, окупував її, і оскільки не мав розвинутої культури, почав переробляти культуру автохтонів на свій лад.У шумерську мову почали проникати аккадські слова і з часом утворилась так звана шумеро-аккадська мова, якою написаний відомий епос про Гільгамеша (шум. Більгамеса) «Про того, хто бачив усе».Шумерського варіанту не знайдено, хоч це безперечно шумерський епос.Власне шумерською мовою збереглись релігійні гімни.
«Шумер, Гора Велика, Єднання Неба і Землі, Покрита істинним світлом! Країна, що від сходу до заходу несе МЕ!МЕ твої – МЕ високі- недосяжні! Серце твоє майстерно зроблене, нікому не доступне!» МЕ- це ідеї, поняття, які боги послали на землю людям, яких самі ж зліпили із глини в майстерні (мумму).Але люди з часом спотворили ці поняття і настав кінець гармонії.
Власне шумерська цивілізація проіснувала тисячу років.
Деякі філологи вважають, що шумерська мова- це лише сакральна мова жерців, щось на кшталт церковнослов’янської, і що нею народ чорноголових не розмовляв.Очевидно, спотворення історії завойованого народу – це давня традиція, і книги шумерів знищували, після того, як їх переписали на аккадський лад.Завоювати народ можна лише, знищивши його мову.Згодом питома вага шумерських слів почала зменшуватись і залишилась тільки аккадська мова.
Є ще інший вид мовної експансії, коли більш розвинута мова окупанта просто витісняє мову переможених, забороняючи її використовувати публічно.Її застосовували, насаджуючи нові віросповідання.Класичний приклад – християнізація прусів.Пруси, знищені в 13-14 століттях тевтонськими лицарями, були народом литовського племені з домішкою фінського елементу.Уявіть, що з ними діялось, коли чужинці рубали їхні священні дубові гаї і насаджували їм абсолютно чужу віру і обряд.Звичайно, пруси чинили спротив, але були за це жорстоко покарані.Завойовники навіть не думали переписати християнські книги пруською мовою, вони знищували усіх, хто нею розмовляв.Однак, останній носій пруської мови помер у 60-х роках минулого століття.
Коли зникне останній носій української мови? Її витісняють за аккадським зразком уже не одне століття.Витісняли на заході польською і німецькою, звужуючи ареал використання.На Сході триває мовна експансія російською.Започаткували русифікацію колишні полковники і сотники війська запорізького, які їздили до Петербурга та Москви з хабарями, щоб не втратити свого майна, посилали туди дітей на навчання. Зміна мови відбувалася, бо це було вигідно.Справжня русифікація почалась тоді, коли селяни, отримавши паспорти, вирушили до великих міст і побачили, що російська мова дає преференції, що нею розмовляє партійна еліта.Мені розповідала знайома, що ще у 40-х роках у Києві вона практично не чула російської мови. А у 70-х її дочка отримала по писку, коли прибігла додому й заговорила російською,бо у дворі всі діти нею розмовляли.Київська національно свідома інтелігенція впустила у своє життя двомовність як компромісний варіант ( шумеро-аккадський), а тепер і львів’яни вважають мовну шизофренію виявом гостинності й толерантності.І це підчас війни.
Війна з Росією не змінила нічого.Нещодавно українець з Америки приїхав у Запоріжжя і коли поцікавився, чому немає українських газет, його послали на три букви.Те саме у Полтаві, колисці української літературної мови, і в Черкасах.
Очевидно, що ЗМІ в Україні повинні масово перейти на українську мову.На 99 відсотків.Але їхні власники бояться втратити читацьку і глядацьку аудиторії.Бізнес вигідно вести російською.Про потреби суспільства менеджери не знають нічого. Вони звикли нав”язувати свою думку, а не прислухатись до думок людей.

Низькопробна російська попса завдає величезної шкоди молоді, вражаючи її мозок.Музика – ще могутніша зброя ніж слово.Це знали в Китаї, де національна музика підносилась до рангу релігії.
Очевидно, потрібно тотально збільшити кількість шкіл з виключно українською мовою навчання, створювати актив мови. А не йти на поводу переселенців з Донбасу, які вимагають в Ужгороді відкрити для них російську школу.
Про русифікацію, яку проводять попи, окрема мова. У глухому селі на Закарпатті, де нема жодного росіянина, правлять російською мовою. І громада, яка сховала своїх хлопів від мобілізації в Чехії чи Москві, спокійно це сприймає.Осине гніздо кремлівських емісарів у Почаєві досі не цікавить СБУ.
Але ж не може бути так, щоб в Україні державна мова не мала жодного захисту.Це протиприродно. Наші МЕ спотворені, перекручені, і за це ми розплачуємось великою кров’ю.Мовна експансія в Україні триватиме доти, доки існуватиме Російська імперія. Російська мова в Україні – це все ще засіб поневолення, а не мова однієї з національних меншин. Нема гарантії, що російська опозиційна еліта, емігрувавши в Україну, не використає месидж про «старшого брата» і не почне відновлювати проект «Київська Русь» просто у Києві.Сценарій уже існує.Він написаний був ще у Шумері.