Галина Пагутяк

      Крайня хата на майже безлюдному хуторі вже занурена у ліс.Порожня і розграбована.Найперше витягають залізо з печей – дверцята, братрури, кранци і бляти.Там кубляться пияки, втім, видно,їх уже спалила горілка,бо свіжих слідів перебування немає.Зі стайні вигребли весь реманент, а на стриху ще досить безбарвного сіна. Бідні люди тут жили – видно по рештках меблів 60- років, і сама хата законсервувалась у тому часі. Фото на стінах подружньої пари, відретушоване в кольорі, два великі образи на полотні – їх не зачепили. Ще одна світлина подружньої пари,видерта з рамки: чоловік у вишиванці, жінка дуже коротко підстрижена.Жмути нікому не потрібного одягу Читати більше »

1. Під шаром глини і дерну в старому алебастровому кар’єрі поблизу містечка Журавне – палацова підлога. Які дивовижні речі можна було б зробити з каменю, що «пам’ятає»! Але промисел знищений за роки Незалежності й містечко,осяяне мудрістю Миколая Рея, відвернулось від його настанов: користай з того, що в тебе під ногами. Чим можуть похвалитись вимираючі галицькі містечка? Новими церквами з золотими дахами,парканами довкола особняків, на тлі зруйнованих старовинних пам’яток і немощених вулиць? У Вижниці на Буковині зуміли використати минуле задля комфорту і процвітання, і зберегти усе, що має цінність. Натомість інші містечка або заробляють на невибагливих туристах зі свідомістю совка, або Читати більше »

    Яблука в кошику дуже швидко зігниють, якщо серед них виявиться бодай одне гниле. Від одного дотику.Ніхто не покладе до кошика гниле яблуко, але в зовні здоровому плоді може бути прихована гнила серцевина. Найчастіше починають гнити побиті яблука, а також ті, які  підхопили гниль ще на дереві. Це лише алегорія. Українська культура інфікована і биттям, і залякуванням митців, й колоніальною заразою, привезеною з Москви, що  далі передається у спадок.Потяги розвозять її по всій країні і це не контрабанда: інфіковані самі пасажири.А відтак у нас все кроїться за імперськими викрійками: фільми, театральні вистави, пісні, тексти.Цього всього б давно не було, Читати більше »

  Сучасна, тобто та сама радянська школа плюс корупція і здирництво, що набуло гротескних розмірів, не готує дітей до самостійного життя.З цим, гадаю, усі згодні. Мало того, що 11 років шкільної науки нагадують тюрму Шоушенк, втікати звідти немає сенсу,якщо ти не маєш плану дій на свободі. Принаймні, там був сякий-такий нагляд.Але ті, хто погано навчався, не хотів, або не міг, опинився над прірвою.В кращому випадку його кудись запхнуть на платне навчання в приватний навчальний заклад, задля того мама поїде до Італії, а в гіршому – сором перед сусідами, бо здобути якесь ремесло без диплома про вищу освіту – це ганьба. Читати більше »

    Ювілей – це як репетиція похорону, тільки об’єкт ювілейних претензій ще може огризатись.Ну-ну, скаже хтось з молодих письменників, не довго вже цій старій шкапі залишилось ряст топтати, в архів її, і запечатайте, щоб не втекла  свої поля та ліси. А інші подумають,  як це приємно тицяти носом повну сил і здоров’я жінку у її паспорт і бажати й многая літа, бо що ще можна побажати особі такого віку? Притуплена емпатія чи неделікатність – як все це витримати? Тому я  перед тим прибрала дату народження з ФБ, встала зранку, залишила спільноту на Усика, погодувала котів, своїх та безпритульних, і Читати більше »

Якби мене спитали зараз, що є спільне для всіх українців попри те, що наше суспільство дуже розділене і порозуміння між окремими верствами неможливе, то я б відповіла: нелюбов до себе.Чи це хохли, чи малороси, чи ліберали, чи совки, чи патріоти – усі вони почуваються недолюбленими і винними у всіх смертних гріхах, особливо, зраді, брехні і ксенофобії.  Народ, який  не завойовував жодних територій, не мав багато століть власної держави, сам себе ганить і шмагає. Чи може людям просто ліньки думати власною головою? Я чекала на автобус у своєму селі і слухала, як жінка каже, що українці  підлі й продажні, злодії,зрадники і Читати більше »

      Переможені не повертаються.Це дозволено тільки переможцям – з щитом або на щиті. І тут починається найстрашніше, чи навіть найганебніше.Чи  скалічений римський легіонер, чи однорукий іспанець Сервантес, чи постарілий запорожець – всі вони стають пасинками смерті.Вона відвертається від них.Відвертається і життя. Війна залишає по собі тисячі калік і суспільство, якщо неможлива реабілітація, мусить про них подбати.Вже не пам’ятаю у кого з забронзовілих класиків соцреалізму я читала зворушливу історію про госпіталь для безпомічних інвалідів війни: ідеальні умови, персонал, який не обкрадає, найкращі ліки.Тоді я ще не знала як після війни ловили на ринках скалічілих солдатів-переможців, садовили у потяг і Читати більше »

    Свято Івана Хрестителя – щороку,а з’їзд роду Модрицьких з нагоди виходу книги про них –  раз в житті.Один з найдавніших родів дрогобицьких передміщан,шляхти гербу Яструбець. розбудовував Дрогобич, століттями оберігав українську ідентичність  міста, віддавав життя за Україну, прикрашав місто талантами і майстерністю, робить це і зараз, хоч і дуже порідів.Повинна би бути якась  програма збереження пам’яті такого феномену як передміщани. Поки він не розчинився в діаспорах, заробітчанстві, поки байдужі нащадки не викинули в сміття давні світлини і старі меблі.Байдужість породжує порожнечу і її не заповниш грошима чи статусними речами, як духовну убогість  Дрогобича не приховаєш фестивалями і показухою.Міська влада Читати більше »

Вибачте нас, українців, за те, що кожного дня вбивають наших синів і братів на війні, і  це заважає вашому бізнесу. Вибачте , що країна, яка захопила наші землі, збила ваш літак і забрала життя мирних громадян. За те, що вам доводиться відмивати від крові гроші і обійматися з  кремлівським монстром. Що у вас уже болить язик висловлювати занепокоєння і ховати  очі  кожного разу, коли  брутально порушують наші фундаментальні людські права. Вибачте, що ми також, як і всі люди на планеті, заслуговуємо  право на життя, чисте довкілля,  гідну оплату праці, освіту, ЗМІ і обслуговування державною мовою у своїй країні. Вибачте,що ми  Читати більше »