Kанал RSS

Горлум і українське питання

3

Листопад 8, 2016 від Галина Пагутяк

 

 

У своїй державі випрошувати квоти на ефір державною мовою і ще й вибачатись перед зрусифікованим населенням, яке не назвеш громадянами,бо для громадян не існує такого питання як квоти, російські школи, коштом українських платників податків, як і така химерія, котру називають російськомовними патріотами.Кожна людина, наділена здоровим глуздом, розуміє, що немає навіть кволої повзучої українізації, є лише стрімка русифікація того, що ще залишилось, і знищення національної культури. Громадянин – це і є людина, наділена здоровим глуздом, яка бачить наслідки політичних та суспільних процесів.Тобто, до чого воно йде. Мав рацію світлої пам’яті Джим Мейс, коли говорив: щоб стати громадянином світу, треба стати українцем, навіть, щоб стати європейцем, потрібно стати українцем.Хоча ставши українцем, навряд чи захочеться бути ще кимось.

Не може бути громадянин українцем на чверть чи на половину.

Немає жодної змови проти України, є відсутність бачення майбутнього.Заплилі корупційним жирком мізки влади – безнадійні.Щоб потрапити до влади, потрібно втратити все людське.Ці мішки грошей і діаманти – плата за продані честь і гідність.Не має значення, ким ти був досі: націоналістом, лібералом, дисидентом, комуністом чи демократом.Зараз ти лише Горлум, що ховається в печері від людей зі своїм скарбом.

Порядні, але наївні люди теж можуть стати Горлумами, якщо захочуть змінити цей світ згори, тобто влитися в натовп обвішаних брязкальцями депутатів.Щось вимагати від “обранців” можна, тільки відібравши їхню «прєлєсть». Але ще важливіше не дати їм шансу нею заволодіти.Провести лоботомію, щоб знищити всі корупційні схеми. Це можуть зробити лише громадяни, які мають імунітет проти влади і грошей.Які наділені уявою, не лише знаннями, для яких важливий завтрашній день. Люди Канта, а не  Платона, тобто люди, які змінюють світ лише силою власної уяви, а не споглядають тіні на стіні печери. Уява – це майбутнє.

За такої інертності, млявості, невиразного бурмотіння, або ж випрохування, заламування рук  ми  приречені бути маргіналами на рідній землі. Не зогледимось, як українська мова  стане мовою лише священних текстів, а не мовою спілкування.За нею ми втратимо території ( вже втратили частину), бо русифікація там  уже на генетичному рівні викликає відторгнення всього українського.Далі прийде час на наші вбогі статки, на землю, яку безжально отруять, і нарешті на наші тіла, які теж знищать, перед тим отруївши.

Тому День писемності  викликає в мене жах і внутрішній спротив, бо це  лише крихітний шматочок хліба, яким не наїсися, нагода популістам і аксакалам, що змінили забарвлення пір’я з червоного на синьо-жовтий, вдати, що вони щось роблять. Це для когось всеукраїнський диктант, а для когось відкати з української книги від комерційних видавництв ( чим більше видавництво, тим більші відкати). А в Києві, Харкові, Полтаві, Запоріжжі так само звучатиме мова агресора і окупанта з невинних уст дітей і винних уст дорослих. Для багатьох у їхніх  євроремонтованих печерах вона стала вже  «прєлєстю», бо ж ні грошей, ні діамантів вони не мають, це єдине, чим вони володіють. Шумерську мову отак знищили 5 тисяч років тому, наповнивши аккадським суржиком, а потім вивівши з усного мовлення. Знищити народ шумерів було після цього легко.І святкуй, не святкуй, але коли не буде народу, то нема сенсу повертати мову.Хіба що зробити її чимось на кшталт латини або греки, бо ж українська мова багата і розвинена, і дуже мелодійна.


3 comments »

  1. Романна коментує:

    Дякую Вам, пані Галино, за такий змістовний допис, де кожне речення, як влучний штрих художника, виконаний з любов’ю до України! Кожна хвилина нашого життя – будівництво бджолиних стільників, очищення мови, що є органічною з усім єством кожної людини та дає змогу відчути себе єдиною родиною з краєм в якому живемо, дихаємо, творимо! Щодня у власній арт-студії, навчаючи дітей мистецтву, працюю над збагаченням рівня рідної мови. Адже думаючи чужою, ми не створимо ні одного рідного шедевру, у нас не буде майбутнього! Душа людини, як пісня рідного краю. І вона має бути співзвучною з усім до чого торкаються наші серця, руки, погляди, вчинки. Слава Україні!

  2. Альберт-Ярослав коментує:

    Вітаю Вас пані Галино!Прочитав Ваш допис про стан української мови-погоджуюся з Вашою думкою на 100%,але хочу додати трішки оптимізму.По перше в нас є міцний фундамент не зашкоджений грибком русифікації-Галичина та західне Полісся, по друге-люди з інтелектом та гідністю,які будуть тиснути на ‘владу’,щоб не допустити наступу на рідну мову(приклад Руслани ,яка з своїм чоловіком з організували радіохвилю,на якій будуть присутні виключно україномовні виконавці.)Всю енергію, українцям потрібно спрямувати на повну українізацію дитсадків,шкіл,вишів та музичних виконавців.Багато українців,що розмовляють російською мовою,не розуміють,що їх діди,батьки нею послуговувались(і часто тільки на роботі,в громадських місцях-вдома суржиком),щоб вижити в жахливі часи.По третє,треба не забувати за гени,вони як ростки ,при сприятливих у більшості і несприятливих у меншості людей ,беруть гору в любій системі.Українськість та Російськість ,це два різних полюси,перший ,це навіть крайній індивідуалізм(анархізм)не сприйняття до себе ні якого патронату,навіть держави(українець сам собі голова),другий-колективіст,який покірно виконує волю сильнішого.Тому між нашою владою,навіть найдемокративнішою і індивідуалістами(українцями по духу завжди будуть складні стосунки.Владі потрібні покірливі ,малоосвідчені колективісти,які не будуть за нею наглядати,критикувати та конкурувати.Тому в них це звичайний інстинкт самозбереження.В любій країні верхівка зацікавлена в пасивній більшості,але там і є активна меншість(індивідуалісти)які їм не дають ‘спочивати на лаврах’,але та меншість скільки століть викристалізовувалась,в нас ,той хто був особистістю ,гинув захищаючи свої права та гідність.Так ,що я оптимістично дивлюсь на наше майбутнє,приклад тому є патріоти українці,які розмовляють російською воюючи з росіянами,вони генетично українці!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *