Kанал RSS

‘Книги’ Kategoria

  1. Слуга з Добромиля

    0

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Історія цієї книги трохи нехарактерна для мене. Ідею написати про містечко Добромиль на Старосамбірщині, щоб привернули увагу до нього, подав мені Мирон Іваник, редактор видавництва «Знання». Щось історичне: фентезі або детектив. Я спершу обурилася за таку майже непристойну пропозицію,тим більше, що немає значення, що ти видаєш, детектив чи філософські притчі – у нас в Україні на цьому не заробиш. А фінансова ситуація моя була, м’яко кажучи, не дуже. Не дно, але близько до нього. Написавши історично-патріотичне чтиво, я могла зіпсувати собі репутацію – єдине, що в мене було. Але пан Мирон володіє дивовижною здатністю не лише генерувати ідеї, а й виявляти Читати більше »


  2. 11. Книгоноші з Королівства

    0

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Мені вдалося відстояти оформлення.Оформляли книжку дві дівчинки-студентки з Академії друкарства, але, як і в «Королівстві», так і в другій книзі, текст не вичитаний і не редагований, що мене страшенно засмучує. Я не змогла проконтролювати цей процес, і отримала дуже гарний урок на майбутнє. Але сама книга мені вдалася.Вона не така розлога, як перша, більш сконцентрована на темі. Книгоноші з Королівства носять до Імперії книги, ризикуючи життям.Але вони не можуть змінити людей, які не знають нічого кращого і тримаються за власне рабство.


  3. Захід сонця в Урожі [2003]

    0

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    До нової книги ми додали повість «Спалене листя» і «Сім новел». Повість «Спалене листя» почалася із залізничної станції.Уявіть собі ранок, порожній перон, залитий сонячним світлом, станційний будиночок. Круглий годинник на стовпі, що зустрічає прибульців.Поруч маленьке затишне місто. Потяги тут зупиняються нечасто, але вони розбивають день на відрізки часу, створюють ритм життя.Завжди хтось може приїхати цікавий і щось змінити. Я не люблю сама їздити в потягах, але на вокзалах відчуваю хвилювання. На ось таких маленьких, де присівши на лавку, отримуєш статус потенційного пасажира. У тебе є мета і є вибір – сісти на потяг.


  4. Втеча звірів, або Новий бестіарій

    3

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Ця книга має дуже довгу історію, яку я описала в передмові. Її наче хтось закляв.Вона могла б взагалі не вийти.Не знаю, чи людство втратило б на цьому, але енергетика «Втечі звірів» – не дитяча, це точно.Життя викручувало мені руки, коли я її писала, переписувала, відновлювала. Це, власне, філософсько-дидактичний роман для дітей.Його можна читати в будь-якому віці.Книга про те, що лише слабкі беруться в цьому світі захищати слабких.Покинуті, непотрібні й самотні.Просто не такі як усі.Химерні. Дивні. Я досі не знаю, звідки взявся Каспар Гаузер, хлопчик, у якого не було дитинства. Можливо, він з’явився всупереч Пітеру Пену.


  5. Королівство

    3

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Перша моя дитяча книга. Видати дитячу книжку в Україні дуже важко, якщо не маєш зв’язків, або ця справа не пущена на конвеєр, коли штампують якусь серію і залучають до неї всіх підряд. Дитяча книга – це надзвичайно серйозно, але, як правило, її пишуть лівою ногою. Через те у нас повно чтива, яке не дає нічого ні серцю, ні душі. Я писала «Королівство» як молитву, вкладаючи у нього все те, про що мріяла, але не знайшла в часи свого дитинства.Дітям теж потрібен Притулок. Я написала книгу, яку хотіла колись прочитати.


  6. 7. Захід сонця в Урожі [1-е видання]

    0

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Василь Габор фактично підібрав мене на львівській бруківці, бо я ніколи першою не зверталась до видавців. Часи все ще були лихі, але я потрохи виходила зі стану герметизму. Сьома книга – це вибране за нашою обопільною згодою з книжок та журнальних публікацій, те, що я вважала кращим. З книжок – «Пан у чорному костюмі блискучими гудзиками», « Смітник Господа нашого», «Соловейко» та кілька оповідань. З більших речей, що публікувались досі в журналах – «Книга снів і пробуджень», «Захід сонця в Урожі», «Кіт з потонулого будинку». Не знаю чому, але повість «Захід сонця в Урожа» була надзвичайно добре сприйнята, хоча я Читати більше »


  7. Писар Східних Воріт Притулку

    0

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Першій книжці у Львові я завдячую Юркові Винничуку, який надумав видавати серію «FEST ПРОЗА». Там вийшло всього кілька книжок.Оформляв серію Юрко Кох і вона виглядає дуже приємно. Перед тим роман публікувався у «Сучасності». Я часто розповідаю, як одного разу мала напівсонне видіння.Я йшла пустелею по білому піску і раптом почула голос: ПИСАР СХІДНИХ ВОРІТ ПРИТУЛКУ. Відразу переді мною виник невисокий мур з побіленої цегли і золоті двері.Спершу вони були гладенькі, але потім я створила клямку.


  8. Записки Білого Пташка

    6

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Перша моя книга – насправді п’ята.Я б не змінила у ній жодного слова.Тільки оформлення дурнувате. Писана ця книга у дуже лихі часи. Книжки у мене не виходили 9 років, я вже мешкала у Львові у напівпорожній квартирі з поламаними меблями і всіма своїми книжками. Злидні тривали не 9 років, а більше.Крок за кроком я сама, без будь-якої підтримки, облаштовувала свій зовнішній світ. Віктор Неборак мене зустрів якось і сказав: « Ти що собі думаєш? Ніде не з’являєшся, не публікуєшся. Тебе вже забули.» Але я ще мала сили огризатися. Скільки разів мене оголошували ледь не мертвою, але я видряпувалась.


  9. Гірчичне зерно

    0

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Четверта книжка вже менш-більш окреслила напрямок, у якому я стану рухатись. До Урожа. Я знала,що мені буде важко вирватись з села, і була готова до цього. Замість того, щоб розширювати зовнішні межі, я почала шукати внутрішні глибини. Як тільки я вибиралась з Урожа до Львова чи до Києва, то невдовзі поверталась зализувати рани.Хоча і в Урожі почувала себе іноді загнаною в кут. «Гірчичне зерно» було навіяне близькістю Франка. Не географічною, а світоглядною. В мені змішались любов і ненависть, почуття безвиході й інфантильність.Але, можливо, завдяки їм я врятувала собі душу, бо наставали часи цинічні й жорстокі.


  10. Потрапити в сад

    0

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    З цією книжкою я теж мала мороку. Виходила вона у комсомольському видавництві «Молодь», де аж кишіло від колишніх працівників ЦК і кадебістів.Та вже віяли інші вітри і книга таки вийшла.Мені довелось за неї боротись.Коли я прийшла на зустріч з редактором, ця старша жінка накинулась на мене з безглуздими обвинуваченнями, вона просто кричала, що моя книжка погана.То була справжня дідівщина.Очевидно, так поводились з усіма молодими авторами.А може була вказівка зламати мене.