Kанал RSS

Записи з тегами ‘Галичина’

  1. Уріж та його духи

    2

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Я не думала, що можна написати таку книгу. Це свого роду духовна історія Урожа, пропущена через моє сприйняття й осмислена упродовж багатьох років. Люди люблять, коли я розповідаю їм всілякі історії про Уріж. Ось я їх зібрала докупи, бо колись мене не стане, і не буде кому все це розповісти. В «Урізькій готиці» три покоління священиків вели книгу, в якій записували не лише місцеві незвичайні події, а й сни своїх парафіян.


  2. Слуга з Добромиля [2012]

    0

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Старий наклад давно розійшовся і я видала цього разу «Слугу з Добромиля» у «Приватній колекції» Василя Габора. Для оформлення знайшла серію фламандських гобеленів 13 ст. «Анжерський апокаліпсис». Попередня книга була оформлена оригінальними світлинами, але той чоловік на обкладинці зовсім не був схожий на Слугу. У страшну спеку в липні 2012 року ми з Василем вирішили зробити зустріч з мешканцями Добромиля. Поїхав з нами Мирон Іваник, мій добрий геній. Мені хотілось почути від них… Навіть не знаю, що я хотіла почути.


  3. Урізька готика

    0

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Колись у 90-х мені трапилась книжка « Українці:демонологія і повір’я».Там я знайшла нарис Івана Франка про спалення опирів у селі Нагуєвичі під час холери 1830 року.Записані від очевидців розповіді велися тією мовою, якою розмовляють досі в Нагуєвичах і Урожі, двох селах, що розташувалися поруч у передгір’ї Карпат.Історія спалення опирів вразила мене настільки, що багато років я думала: от добре було б зняти фільм про це.Але як знімають фільми у нас в Україні самі знаєте. У Винниках, по сусідству, досі живуть опирі.Певно, є вони і в Нагуєвичах. Я навіть бачила місце за селом, де поховали тих нещасних, на кого вказав палець Читати більше »


  4. Захід сонця в Урожі [2003]

    0

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    До нової книги ми додали повість «Спалене листя» і «Сім новел». Повість «Спалене листя» почалася із залізничної станції.Уявіть собі ранок, порожній перон, залитий сонячним світлом, станційний будиночок. Круглий годинник на стовпі, що зустрічає прибульців.Поруч маленьке затишне місто. Потяги тут зупиняються нечасто, але вони розбивають день на відрізки часу, створюють ритм життя.Завжди хтось може приїхати цікавий і щось змінити. Я не люблю сама їздити в потягах, але на вокзалах відчуваю хвилювання. На ось таких маленьких, де присівши на лавку, отримуєш статус потенційного пасажира. У тебе є мета і є вибір – сісти на потяг.


  5. 7. Захід сонця в Урожі [1-е видання]

    0

    Лютий 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Василь Габор фактично підібрав мене на львівській бруківці, бо я ніколи першою не зверталась до видавців. Часи все ще були лихі, але я потрохи виходила зі стану герметизму. Сьома книга – це вибране за нашою обопільною згодою з книжок та журнальних публікацій, те, що я вважала кращим. З книжок – «Пан у чорному костюмі блискучими гудзиками», « Смітник Господа нашого», «Соловейко» та кілька оповідань. З більших речей, що публікувались досі в журналах – «Книга снів і пробуджень», «Захід сонця в Урожі», «Кіт з потонулого будинку». Не знаю чому, але повість «Захід сонця в Урожа» була надзвичайно добре сприйнята, хоча я Читати більше »


  6. Реквієм за галицькою сіллю

    0

    Лютий 17, 2013 від admin

    Якось король Лір спитав своїх дочок, як вони його люблять.Після улесливих запевнень Регани та Гонерільї наймолодша донька Корделія сказала, що любить батька, як сіль у страві. До речі, в давнину страви солили лише за столом, щоб контролювати витрачання цієї дорогої приправи.


  7. Галицька Марія Стюарт

    0

    Лютий 17, 2013 від admin

    У квітні 1915 року двадцятьма артилерійськими снарядами був дощенту зруйнований замок родини Мнішків у Ляшках Мурованих поблизу Добромиля.Так «помстились» російські вояки за одну з найблискучіших політичних авантюр 17 століття: появу Лжедмитрія І і Лжедмитрія ІІ в царстві Московському.