Kанал RSS

‘Блог’ Kategoria

  1. Право на приватність

    2

    Грудень 31, 2020 від Галина Пагутяк

      Останній у цьому році  допис буде про незахищеність. Це як ковід – ніколи не знаєш, з якого боку він на тебе нападе і наскільки сильно вдарить. Публічних чи менш-більш відомих людей   атакують журналісти, які вважають, що  ті не мають права на приватність, що вони його втратили. Хоча кожна людина, навіть найгірший мерзотник, не може втратити цього права, бо це аморально. За винятком тих випадків, коли вони мають від того зиск, тобто піаряться й займаються інтелектуальним ексгібіціонізмом. Коли порушення приватного простору тиражується і кожен отримує до ступ до твоєї кухні, до кімнати твоїх дітей, до твого майнового стану, навіть до Читати більше »


  2. Жінка в літературі

    2

    Грудень 27, 2020 від Галина Пагутяк

      Якось я сильно не переймалася ніколи гендерною нерівністю, не хотіла витрачати на це час.І в житті давала собі з цим раду як уміла. Мене колись випитувала одна молода американка, яка отримала грант,про жінок-письменниць в Україні, про домашнє насильство, і я їй відповіла, що у нас з цим як і всюди. Тінь нерівності буде супроводжувати тебе усе життя і ти звикнеш до цього, бо це лише тінь і якщо вона  раптом набуде реальних обрисів, то на неї нападе армія амазонок-феміністок. Що я можу сказати загалом, підсумовуючи багатолітній досвід в літературі? Що українські письменниці, ті, які сильні на публіці, вдома не Читати більше »


  3. Наскільки укрсучліт є українським?

    1

    Грудень 20, 2020 від Галина Пагутяк

      Укрсучліт – це вторинне і маргінальне явище, чтиво для людей з невибагливим художнім смаком, які не вміють розвиватись і думати. Виробники його в більшості, агресивні й самовпевнені,  звикли  мірятись накладами і преміями, а не змагатись у майстерності. Вони просто борються за місце під сонцем, і є абсолютно тотожними своїм читачам, тільки по той бік прилавка Навіть, якщо кажуть, що  заграють з публікою. Тоді вони ще й брешуть, а брехати – гріх. Таке явище існує зараз .у кожній літературі. Тільки  в Україні трудівники укрсучліту вірять, що стануть класиками. Хіба що світ перевернеться догори дригом. Забронзовілі монстри соцреалізму,що, принаймні, мали пристойних Читати більше »


  4. Цуцика обидили

    1

    Грудень 6, 2020 від Галина Пагутяк

    Письменника, який воював у добробаті, номіновано на Шевченківську премію 2020 року. Він пройшов відбір,його не відсіяли. Лишилося чекати результату І тут як з грім з ясного неба з’являється обурений колективний лист, ініціатором якого є особа дуже високого духовного сану,а підписантами – колишній мер Києва, вдова радянського письменника,лауреата всіх премій,доктори і кандидати наук,діаспоряни і т.д. Причина – письменник, якого вони підтримували, не увійшов до довгого списку, а Віталій Запека , автор «Цуцика» увійшов. Чомусь цей письменник, який тримається осторонь тусівок,не належить до жодного кола  суч літу,  не має зв’язків з бомондом і номенклатурою, і на якого,окрім нашого одвічного  ворога,ніхто не має Читати більше »


  5. Цинічні поради літераторам-початківцям

    0

    Листопад 20, 2020 від Галина Пагутяк

        Ви хочете стати письменником? А яка у вас мотивація? .Мотивація буває різна.1) це – легко, якщо вмієте скласти пару речень докупи. На художника чи музиканта треба вчитися дуже довго,щоб отримати основу і дуже багато працювати. На письменника –нє. Якісь там курси впродовж місяця-двох,і вистачить з вас.2)  досягнути успіху, тобто проводити презентації,роздавати автографи і давати інтерв’ю,отримати  Нобеля. Що ви гірші за інших? 3) заробити грошей,хоча в Україні це нереально,хіба що писатимете як Дарія Донцова по книжці  щомісяця в перерві між презентаціями. Про що писати,коли життєвого досвіду нуль? Про себе коханих. Як ви їсте, спите, з ким спите,випиваєте, з повною Читати більше »


  6. 0

    Листопад 20, 2020 від Галина Пагутяк

      Цинічні поради літераторам-початківцям Ви хочете стати письменником? А яка у вас мотивація? .Мотивація буває різна.1) це – легко, якщо вмієте скласти пару речень докупи. На художника чи музиканта треба вчитися дуже довго,щоб отримати основу і дуже багато працювати. На письменника –нє. Якісь там курси впродовж місяця-двох,і вистачить з вас.2)  досягнути успіху, тобто проводити презентації,роздавати автографи і давати інтерв’ю,отримати  Нобеля. Що ви гірші за інших? 3) заробити грошей,хоча в Україні це нереально,хіба що писатимете як Дарія Донцова по книжці  щомісяця, в перерві між презентаціями. Про що писати,коли життєвого досвіду нуль? Про себе коханих. Як ви їсте, спите, з ким спите,випиваєте, Читати більше »


  7. Цинічні поради читачам сучліту

    0

    Листопад 14, 2020 від Галина Пагутяк

        Серед усього книжкового  розмаїття щойно спечених літературних тістечок важко орієнтуватись самому. Звернення на кшталт  « людоньки, порадьте» тут не надто доречні,бо в людей дуже різні смаки, часом навіть вульгарні. Хочете стати знавцем сучасної літератури – начитуйте все  підряд і до останньої сторінки. Для початку корисно освоїти хоча б кілька авторів,можна в алфавітному порядку – від А до Я. Як правило,в книгарнях є полички,де все  посортовано. Просто читайте, якщо у вас навіть немає автографа і ви ніколи не бачили живого автора. До кінця. Може бути важко, але в майбутньому гроші з гаманця не підуть на казна-що, а книжка не Читати більше »


  8. Галицькі приповістки

    0

    Листопад 7, 2020 від Галина Пагутяк

      Скільки прислів’їв може процитувати випускник української школи? А дорослий українець з вищою освітою? Журналіст?Письменник? Про те,наскільки  часто використовують їх у мовленні, краще  не питати.Тим часом перекладачі і редактори мають велику потребу в тому,щоб знайти українські відповідники тих чи інших фразеологізмів, освіжити текст. Словник Павла Номиса знають усі,а про «Галицькі приповістки» Григорія Ількевича чули  одиниці.А зібрав їх етнограф в Галичині майже три тисячі і вони надзвичайно колоритні. Та й «Наука добромильська» Яна Щасного Гербурта ( початок 17 ст.)  є свого роду словником,де подаються польські та українські відповідники  латинських афоризмів. Про Григорія Ількевича (1803-1841) є блискуча стаття Андрія Франка у 109 Читати більше »


  9. Кров опирів ( Не читати супроти ночі)

    0

    Жовтень 31, 2020 від Галина Пагутяк

        Мене важко чимось налякати. Всілякі макабричні історії читаю охоче, якщо вони автентичні,а не силіконові від масової культури. Боятись,звісно,треба живих,а не мертвих. Правда, наші предки боялись опирів ( вживаю тут місцеву назву),які могли бути і живими, і мертвими. Ласки живих запобігали – були ті люди корисні,що віщували  майбутнє,керували погодою,і сердити їх  було не варто. Чоловік міг запросто вмерти до трьох днів,якби застав живого опира за специфічною роботою чи на відпочинку і розповів про це комусь. У моєму Урожі так бояться опирів,що не розкривають їхніх імен навіть після смерті. Але ця інформація мене дійсно вразила. В нас я не чула,щоб Читати більше »


  10. Ваші російськомовні діти

    3

    Вересень 25, 2020 від Галина Пагутяк

        Пригадую ті свої нечисленні поїздки з «Книжковим двориком» на південь і схід, звідки я поверталася з різними відчуттями, часом  пригнічена, часом збентежена, писала про те, що бачила, а потім читала обурливі коментарі  від тамтешніх українців. Я ніколи не торкалася одного питання, але тепер,коли пані Люба Хомчак розмовляє з янголами,і її ніхто не зможе замінити, і навіть такі десанти раз у рік, коли українці мали змогу почути українське слово в своїх зросійщених містах, щезнуть, вирішила послати останній привіт у Черкаси, Херсон, Запоріжжя,Краматорськ,Чернігів  тим людям, які  підтримують українське.Не так  про них, як про їхніх та не їхніх дітей. Я не Читати більше »