Якщо комусь здається, що я зараз не сплю через прихід так званих «нових облич» до влади і нарікаю на глупоту українців, то це не так. Президенти сьогодні є, завтра нема, глупота – явище глобальне, а основною світоглядною платформою для  мене було й залишається: виживуть мудрі й добрі. Решта отримає те,що заслужила – дегенерацію і смерть. З кожним днем моя думка укріплюється, бо  я сяк-так вмію відстежувати причинно-наслідкові зв’язки, і власне самі зв’язки між явищами та предметами.

Але вам це нецікаво, ви підтримуєте перепостами  одне й те саме – воду в ступі, творці якої  намагаються бодай на день продовжити життя власній значущості. Тобто, щоб їх не забули. Але ніколи не стане ВСІМ, той,хто боїться бути НІКИМ. Достукатися до небес – значно важливіше,ніж достукатися до скам’янілих сердець чи броньованих черепів. Дайте смерті спокійно померти. Ці люди не менш втомлені, ніж ви.

Сцена з сучасної антиутопії. В австралійській пустелі  зупиняється авто,з нього вискакує пристойний чоловік, обливає себе бензином. Волоцюга питає його,навіщо. Той каже :»А ти вбив би немовля, аби врятувати людство від раку?» Волоцюга відповідає: «Ні». «Я – теж.» І бідолаха спалює себе. Не надто мудрий вчинок, звісно, але суть притчі  я збагнула, коли поїхала на свою малу батьківщину. У кожного з нас є така. Село оточили поля кукурудзи і соняшника. Власники паїв отримають за це мішок зерна, або  дулю. Поля обробляють хімією, від якої вмирають бджоли і хворіють діти. Наступного року  там посіють соняшник, потім знову кукурудзу. Потім виснажену землю покинуть і знайдуть ще ділянки, які будуть  обробляти хімією. Чи можна це зупинити на місці? Можна. Не віддавати своїх паїв в оренду, скинутись на експертизу, перегородити шлях цистернам з хімією. Але людська глупота га це нездатна. Відсутність солідарності  і егоїзм. Тато  чи мама поїдуть  на заробітки  і привезуть гроші дитині на  ліки, а потім  куплять тій дитині диплом і справлять весілля на триста гостей. Але чи дочекаються вони онуків від хворих дітей, яких люблять немудрою любов’ю , невідомо,  і з яким набором генетичних відхилень вони будуть. Треба володіти елементарними науковими знаннями, а не вірити солодким обіцянкам. Так само можна було зупинити зелених чоловічків і реванш політичного нафталіну.

З природою не поторгуєшся.  Вона поверне рівно стільки, скільки ти їй даси.  Потім будуть війни,голод і хвороби, від яких не врятують ні гроші, ні бункери. А світова змова  й інформаційне зомбування – то дитячі страшилки. Закони Всесвіту- справедливі й безкомпромісні,  лише вони визначають долю нашої планети і через пару років всі це відчують на  власній шкурі, хоча не повірять знову. Будуть вбивати один одного за ковток води і шмат хліба.

Є така хасидська оповідка. Як дві філософські школи сперечалися між собою. Одні казали,що людина- помилка Бога , Йому не варто було її створювати. Інші не погоджувались, вважаючи,що людина – вінець Творіння. Врешті вони дійшли до компромісу: людина,звісно, помилка Бога, але, якщо буде шануватися і не заважати,то зможе розвинути в собі кращі людські якості. Може, з неї й вийде щось путнє.