Kанал RSS

Український вірш 17 століття Яна Щасного Гербурта

2

Березень 29, 2013 від Галина Пагутяк

Це перша публікація  вірша Яна Щасного Гербурта, написаного на початку 17 століття. Я нарешті знайшла його у примітках до монографії Людвіки Щербицької про Яна Щасного.Вірш входив до діалогу з первісною назвою »Гадка Гриця з фортуною».До 1848 року книга «Гжегошковіц» зберігалася у Львівському університеті.Історики української літератури навіть не здогадуються про вірш, написаний живою українською мовою, на основі бойківського діалекту.Причому це не якийсь там гумористичний опус мандрованого дяка, пересичений церковнослов’янською, а справжня  лірика. Так досі розмовляють у Бескидах. Це не народна пісня, а оригінальний авторський твір. Може, я колись спробую проаналізувати мовні особливості цього вірша, навіть пісні.Певна, що сам Ян Щасний написав музику до неї й співав, граючи на лютні.

Прикро, що ніхто з наших дослідників не пробував відшукати цього вірша. Монографію відсканував для мене Томаш Янковський із Вроцлава, автор цього сайту, до речі.Видана ще у 50-х роках ХХ століття, вона має лише одну ваду: авторка не мала доступу до Актів Перемиських, які знаходилися тоді у Львові.

Я наводжу польську транскрипцію оригіналу і українське розшифрування.Додам ще про суспільний контекст цього твору. Автор невдоволений політикою Зигмунта ІІІ, яка призвела до повстання еліти, так званого Рокошу Зебжидовського. Але в сучасному контексті відкриваються зовсім інші грані.

Пастуше, пастуше
Pastusze, pastusze,      Пастуше, пастуше,
 
Liubliu te do dusze,  Люблю тя то душі

 A szczo mene boli,  А що мене болі 

Skazu ty do woli      Скажу ти до волі.

Czerodyku majesz,          Черодийку маєш,

Riadit jej ne znajesz.     Рядить їй не знаєш

Tobi z neiu licho,         Тобі з нею лихо,

Jej z tobu nie tycho.      Їй з тобов не тихо

Bywal to didojko           Бивав то дідойко

Mil sia choroszejko.       Мав ся хорошойко

Wolki sia bojaly           Вовки ся бояли

Czeredu mijaly.            Череду минали.

Da szczoz nam czynyty!     Та що ж нам чинити!

Terpity, terpity.          Терпіти, терпіти.

Z Bohem sia ne byty.       З Богом ся не бити.

2 comments »

  1. Галина Пагутяк Галина Пагутяк коментує:

    А я щаслива, що нарешті можу іншим показати цей досі невідомий вірш.

  2. Alex Andr коментує:

    Я вперше побачив ваш блог, але тільки за один цей вірш – я ваш шанувальник!!! Величезне вам дякую!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *