Розірвати коло української  карми може лише курс влади і суспільства на  системну українізацію. Хоча зараз воно,звісно,звучить як утопія. Потрібно донести до тих, хто здатний чути, чиї мізки ще на місці, навіть до українофобів, манкуртів та малоросів, що спільна угода щодо підтримки українізації вигідна нам усім. Це те масло, яке дійсно можна мазати на хліб. Не точковий масаж у вигляді  мовного закону, не лагідна українізація, а справжній бліц-кріг. Промоція ідеї незалежності, розквіту, добробуту  через патріотизм до глибини кишені. Мрія про лідерство України у Східній Європі, потужне зростання економіки, якісну освіту для дітей  може реалізуватися лише через компроміс одного ґатунку – перезавантаження всього життя України. Єдина державна мова є абсолютним пріоритетом без жодних винятків. Національна культура,яка опирається на національний бізнес і всебічну підтримку влади,українізація армії, церковного життя, засобів інформації,  всіх приватних і державних структур. Гроші платників податків не повинні йти на російські школи і російські канали, хай їх утримує самі знаєте хто. Це – світова практика. Зрештою, дипломати повинні пояснити світові, для чого ми це робимо. Зрозуміло і доступно. І не доведеться просити в нікого грошей. Тож це повинно бути вигідно нашим партнерам.І якщо в них інше бачення України, то це їхні проблеми, а не наші.

Якщо ця цивілізація не розпадеться раніше, ми отримаємо досить швидко  країну, якою можна буде пишатись не лише як країною героїв, а й як країною з унікальними можливостями і багатими ресурсами, якими розпоряджаються з розумом і користю для власних громадян і для всього людства.

Саме такі думки допомагають мені пережити чорну смугу чергового реваншу промосковських сил.