Побутує хибна думка, яка була зручною в часи комуністичного режиму, ніби Ренесанс – це живопис, архітектура, астрономія, і що в Україні Ренесанс був у зародковому стані, принесений ззовні. Насправді Ренесанс – це змова філологів проти Аристотеля на користь Платона, і в перших університетах ,ще задовго до Відродження, в середовищі викладачів граматики,поетики, риторики вона,власне, і визріла. Природнича наука в часи Відродження залишалась у владі магів, а революційну працю Коперника 20 років ніхто взагалі не помічав. Розквіт живопису й архітектури не відбувся би без допомоги філологів, які себе називали гуманістами.У 15 столітті на всю Європу було 500 гуманістів, і вони зуміли змінити світ своїми текстами, дослідженнями, перекладами і словниками.Обравши латину як засіб комунікації, створивши особливу конспіративну мову, яка протривала аж до 18 століття, вони керували світом.
Про це ви не прочитаєте в жодних підручниках, але істинним є те,що той, хто володіє мовою, володіє світом. Французькі гайлярди ( гра слів півень і Галлія) готували Французьку революцію кілька століть.Найвідомішим гайлярдом був Франсуа Рабле, якого у нас мало хто читав,але всі знають. Гуманісти створювали гуртки при дворах королів та пап, були вихователями спадкоємців престолів і, звичайно ж, викладали. Завдяки їм відбулось реформування церкви,бо це ж вони переклали Святе Письмо мовами своєї батьківщини. Початок книгодрукування зробив їхню владу безмежною.
В Україні Ренесанс почався у 15 столітті, як тільки перші учні потягнулись здобувати освіту в університети Західної Європи. Вивчившись у Ягеллонці, вони рушали до Болоньї, Падуї, Геттінгену, щоб потім повернутись додому і поширювати гуманістичні погляди. Вони були учасниками тієї самої змови, що і їхні колеги. То були в основному діти ремісників і духовенства,які згодом «цивілізували» русинську шляхту і та почала посилати своїх дітей в науку. Клвсичним прикладом є магнатський рід Гербуртів, чиї хлопці здобували освіту в університеті Інгольштадта, який спеціалізувався на філології, бо знання мов відкривало шлях у міжнародну дипломатію.
Українські гуманісти були щонайменше чотиримовні. Вони знали рідну мову,польську, латину, давньогрецьку.А також при потребі – давньоєврейську та живі мови тих країн, де їм доводилось проживати. Пересічний шляхтич, навіть той, хто не дуже вчився, знав три мови. Його латина була не для хизування, а для того,щоб прочитати закони і знати хоча б основні молитви. Реформація в Україні почалась з того, що «навіть гуси мають свою мову» ( Миколай Рей із Журавно).Що не досить себе ідентифікувати як вихідця з Русі, потрібно повертатись до свого мовного коріння, спираючись на принципи гуманізму: свобода особистості, рівність всіх перед Творцем і дотримання законів здорового суспільного співжиття. Шляхтичем стають, а не народжуються.
І вже це змусило Землю рухатись довкола сонця, і набути кулястої форми. Не навпаки. Ясна річ, ніхто не хоче визнавати, що поети і перекладачі докорінно перебудували світ. Програмісти, до речі, теж філологи. Від їхньої світоглядної позиції залежить те, чи буде наша цивілізація знищена, а чи оновлена.