7. Захід сонця в Урожі: романи, повісті та оповідання. – Львів: Піраміда. Серія «Приватна колекція» Василя Габора, 2003. – 356 с.

До нової книги ми додали повість «Спалене листя» і «Сім новел». Повість «Спалене листя» почалася із залізничної станції.Уявіть собі ранок, порожній перон, залитий сонячним світлом, станційний будиночок. Круглий годинник на стовпі, що зустрічає прибульців.Поруч маленьке затишне місто. Потяги тут зупиняються нечасто, але вони розбивають день на відрізки часу, створюють ритм життя.Завжди хтось може приїхати цікавий і щось змінити.

Я не люблю сама їздити в потягах, але на вокзалах відчуваю хвилювання. На ось таких маленьких, де присівши на лавку, отримуєш статус потенційного пасажира. У тебе є мета і є вибір – сісти на потяг.
Але повість не про це, а про письменницю, яка померла для світу, померла для свого містечка, однак продовжує жити у світі, який створила для себе – в будиночку в горах.Її спокій оберігає собака і близькі їй люди. Цього світу вже ніхто не зруйнує.
Сім новел – це коли я вдруге повернулась до короткого жанру. Короткі тексти на сторінку, які можна вивчити навіть напам’ять, бо в них є чіткий ритм. Я не вмію писати ні про що.Це надто легко.

Фрагмент

Усе, що ти спалиш, ставши легким, безтілесним, однак буде свідчити за тебе чи проти тебе, бо вогонь звільнить його до нового життя.

Так уже сталося, що я бачу захід сонця, коли надворі ще білий день.Так уже виходить, що я описую те, що колись станеться зі мною.Це легко, бо схожі ситуації виникають знову.Господи, як усе просто! Ось у чому секрет безсмертя і що можна витворити з нього: дім у лісі на горі, містечко внизу, великого розумного пса, спогади про завтра.На зміну холодній порожнечі заступає світлий день з безліччю дрібних справ: нагодувати доньку і собаку, піти по воду до джерела, зустріти мишку, яка віміє лазити по тоненьких гілочках, послухати Моцарта.Увечері сидіти на ганку і дивитись, не впізнаючи жодного сузір’я, крім Великої Ведмедиці…

«Спалене листя»