Kанал RSS

Вино мудрості

1

Вересень 3, 2017 від Галина Пагутяк

Десь приблизно 1750 року Григорій Сковорода помандрував до Токаю. Він не мав змоги як сини магнатів Речі Посполитої і навіть немагнатів навчатись в кращих університетах Європи,бо жив у окупованій Російською імперією Україні,був підданим імператриці Єлизавети. .Добре,що не кріпак. Ця поїздка,що тривала приблизно три роки,надзвичайно розширила обрії українського філософа.Відомо точно,що він побував ще в Оффені (Будапешті), Пресбурзі (Братиславі),ймовірно у Галле і на півночі Італії. Думки біографів дуже суперечливі,бо свідчення сучасників неповні.

Історія була така. Після повернення з Петербурга, де Григорій співав у придворній капелі і був знайомий з батьком свого покровителя Вишневського,генерал-лейтенанта і українського шляхтича, філософ повернувся до Києва. Звідти він і виїхав з Гаврилом Вишневським до Токаю, де була створена Комісія,що займалася не лише торгівлею вином, а й мала навіть власні виноградники і винарню.Там була збудована і православна церква.Дослідники вважають,що Григорій поїхав туди як півчий.Звісно,документи могли бути оформлені і на півчого, проте освічений українець радше виконував там роль посередника у переговорах як людина освічена і делікатна.Слугою Вишневського він точно себе не вважав.

Токайське вино пили лише дуже багаті люди в Росії та Речі Посполитій,бо були труднощі з його імпортом.Дов Бер Біркенталь, купець з Болехова залишив дуже цікаві спогади про свої вояжі до Токаю,виснажливі і небезпечні.Він возив вино до монастирів  Львова приблизно у той самий час,коли в Токаї перебував Григорій Сковорода.  Можливо,вони були знайомі. Якщо Вишневський виїжджав з Києва,то,певно,їхав через Львів, до Токаю. Григорій зацікавився практичною філософією професора Кристіана фон Вольфа із Галле (пом. у 1754 році) його теорією здорового глузду,він поважав людей, які живуть згідно з вченням,а не просто мислять.Думки мусять матеріалізуватись, і важливо,щоб ці думки не порушували гармонію к Всесвіті.

У 16 столітті в Токаї перебував швейцарець Парацельс (Філіп фон Гугенхайм), лікар і алхімік, чоловік дуже химерний і епатажний.Все життя він мандрував, ніколи не мав власного дому. Дослідники вважають,що він виконував доручення таємного ордену.Але вдачу пан доктор  мав дуже непросту  Це він сказав,що кожна речовина може бути як ліками, так і отрутою.Як і думки.Тому треба спостерігати за життям – це найкраща школа для мудрої людини.До речі,одного разу Парацельсу вдалося зупинити епідемію чуми чимось схожим на вакцинацію.

Меморіальні таблиці Сковороди і Парацельса розділяють кілька століть і два десятки метрів.Можливо,  саме в Токаї український філософ разом із коштовним напоєм із непоказного жовтувато-зеленого винограду випив   дрібку мудрості і збагнув, що можна жити без дому, але без батьківщини жити не можна. Що звільнитись від цього світу можна лише тоді, коли від нього нічого не чекати і не просити.Ми не можемо жити усі так, як Сковорода чи Парацельс, але можемо і повинні жити згідно зі своєю натурою, не лукавлячи.Як псують фальшиві ноти спів, Сковорода знав з власної практики.

Мені здавалося, що я вже була тут колись, на березі повільної Тиси,над якою аж до виноградників пнуться догори скромні будиночки і не дуже скромні, з винними пивницями.Тиша і спокій,без туристичних атракцій, де в крамничках поряд із сувенірами продаються цілком буденні речі, де місцеві мешканці не стали жертвами агресивного туризму. Доки існують виноградники,доти Токай самодостатній. Мудрості не конче можна навчатися у філософів.Землю люблять не тому, що вона приносить прибутки чи годує родину, а тому що вона дає людині змогу насолоджуватись працею і споглядати її плоди.

 


1 коментар »

  1. Віталій коментує:

    Добра тема, Галю. Дяки.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *