Хотіла спочатку  звернення написати,але оскільки йдеться про образу шанованих письменників, то негоже й мені з моїм високим статусом лауреата найвищої премії в Україні писати ще одного Відкритого листа чиновнику середньої руки з щедрої для декого освітянської ниви.
Напередодні Вальпургієвої ночі повилазила всіляка нечисть: висміяні ЗМі чиновники, комуняки, Фірташ зі своїми одкровеннями, чорти, відьми, а з неба падає витвір російських умільців «Прогрес» і всі мріють,що він впаде на Кремль. Мені воно не страшно, я з роду молдавських господарів, серед яких був і Влад  ІІІ Цепеш (Дракула), але ця дрібна помста вимагає якоїсь сатисфакції,бо образили не мене, а хороших письменників, які завжди були в опозиції до влади. Ось це щире зізнання:» Я із глибокою повагою ставлюся до Шевченківської премії. Але в мене дуже своєрідне ставлення до людей, які прийняли цю премію з рук пана Януковича. Пані Галина Пагутяк Шевченківську премію отримала в 2010 році. ”
Цікаво, чи є в мене особливе ставлення до Довженка,який отримав Сталінську премію з рук Сталіна?Та мені начхати,хай хоч би від чорта з рогами її отримав наш мученик Довженко.Він не був ні лакизою, ні сексотом,ні корупціонером, а Генієм. А от пан Лікарчук, який вирішив наївно мене потролити у інтерв»ю на «Освітньому порталі», був лауреатом премії Ленінського комсомолу.Мене це не обходить. Я в страшному сні не могла уявити,що можу спілкуватись з чиновниками від Міністерства освіти, які взяли мій твір без дозволу і пропустили через м»ясорубку канцелярщини.
Пан Лікарчук напевно не знає,що влада не має жодного впливу на вибір Шевченківського комітету.І що це не Державна премія,а Національна. Вибором Комітету теж бувають незадоволені, бо ж на чолі його зараз стоїть поставлений Януковичем комуніст Борис Олійник, але ніхто не кричить про люстрацію, бо людина виконує свою роботу нормально.
І я потрапила в дуже пристойне товариство того незабутнього 2010 року.
Михайло Андрусяк – за документально-художню трилогію «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів». ( про УПА)
Дмитро Іванов – за збірку поезій «Село в терновому вінку».Ніколи не служив жодній владі.
Галина Пагутяк (Москалець) – за книгу прози «Слуга з Добромиля». Хоч книга й про  опирів.
Оксана Пахльовська – за книгу публіцистики «Ave, Europe!». Чудова поетеса, дочка Ліни Костенко.
2011
Роман Горак, Микола-Ярослав Гнатів – за 10-томне видання «Іван Франко».
2012
Петро Мідянка – за книгу поезій «Луйтра в небо», чудовий поет, який все життя працює сільським вчителем.
Володимир Рутківський – за історичну трилогію для дітей «Джура», улюбленець українських дітей.

Усі вони отримали Шевченківську  премію з рук самі знаєте кого.
А ти де був, Адаме? Згідно з Вікіпедією там, де й зараз, у тій установі, яка ламає життя багатьом випускникам..
Я не ображаюсь, бо чиновники, щовинні у провалі ЗНО з української мови, поводять себе як діти.
Примітка 1. Влад ІІІ Цепеш був жорстким менеджером і помстився за вбивство брата і батька, стративши не то 500, не то 20 000 бояр. Зате в державі був порядок.
Примітка 2. На даний текст не поширюються авторські права, можете брати, тільки не калічте, або як сказав ще той лис, не кидай мене в колюче терня. Вальпургієва ніч триває, запасайтесь часником)

3. Ще хочу подякувати за рекламу, яку мені зробила наша освіта)