Галина Пагутяк

СКАРГА Вельмишановний Ігоре Леонідовичу! Відповідно до графіку ЗНО-2015, 24.04.2015 ми взяли участь в основній сесії тестування з української мови та літератури. Сам процес тестування, на мою думку, відбувся без порушень . Проте зміст окремих тестових завдань з української мови видався нам недостатньо прозорим, а варіанти відповіді до них – неоднозначними. Йдеться передусім про завдання № 29 – 33. Правильні відповіді до завдань сертифікаційної роботи (базовий і поглиблений рівні)», розміщеному на офіційному сайті http://testportal.gov.ua). Особливо некоректними, на наш погляд, є завдання на читання й аналіз тексту (№ 29–33), формулювання яких викликали багато сумнівів у нас та інших учасників ЗНО. Зміст окремих Читати більше »

До Лікарчука Ігоря Леонідовича, директора Українського центру оцінювання якості освіти Відкритий лист Шановний Ігоре Леонідовичу! Вже два дні до мене надходять розпачливі й обурені листи такого змісту: «Шановна Галино! Мені прикро, що я дізналася про вашу творчість лише на державному екзамені. Твір мене дійсно вразив і я перечитувала понад 6 разів його, бо отримувала від нього тільки насолоду. Шкода зізнаватися, що з вашою творчістю спіткнулася тільки вчора, але наразі найбільшою проблемою для більшості абітурієнтів є саме тести з укр мови 29-33. Ми не залишимо в спокої цю проблему, це зневага як до Вас так і до учнів! Діти з шаленою Читати більше »

Ніщо так не свідчить про мовну неграмотність як ігнорування кличного відмінка, що присутній в нашій мові від віків,і, звертаючись до когось, ми використовуємо ті самі закінчення, що й тисячу років тому.У множині кличний відмінок зараз співпадає з називним, але в давнину теж відрізнялись. Усе,що нас відрізняє,робить неповторними і дає змогу протистояти нівелюванню і поневоленню. Так і в мові. Були лихі часи, коли філологи з партквитками тихо мекали про »кличну форму» іменників, відмовляючи українській мові мати право на сьомий відмінок, але тепер це роблять усі змалоросійщені як письменники, так і посполиті. Якась панночка на форумі навіть заявила, що зміна імені при Читати більше »

Сьогодні я встала і закрила хусткою дзеркало, щоб мертві не увійшли у мій дім.Такий давній звичай у Страсну п’ятницю.А вчора відкрили доступ до архівів, щоб кожен, хто хоче знати правду, нарешті її дізнався.Через кілька десятиліть.І поки ми носимо жалобу за Сином Божим, розіп’ятим на хресті,хтось намагається накинути хустку на зовсім інше дзеркало – дзеркало правди.Ті,хто кривавої зими 2014-го закликав розмовляти російською у Львові, наївно намагаючись досягти порозуміння із зомбованим людом по той бік барикад, хоча є полум»я, яке не може загасити вода, лише мечі.Ті, хто захищає в ім.»я миру російську мову тоді, як українська незмірно більше потребує захисту після століть Читати більше »

Чимало з нас уявляє собі,що зараз було б, якби Майдан зачистили тоді в лютому минулого року.Можливо, центр спротиву перекинувся б на Галичину, а можливо, і тут його загасили нашою кров»ю. Ніч гніву у Львові вказує на спротив і гасили б його не гумконвої з Росії, а українські війська з танками, що присягли не народові, а Януковичу.Власне на такий варіант знищення української державності й розраховували у Кремлі.Вся промисловість була вже  викуплена росіянами за згодою галицьких хрунів і ліквідована. Ясна річ, те старе виробництво слід було знищити і на його місці створити нове, перспективне. Однак ніхто цього не збирався робити. В разі Читати більше »

Більшість українців навряд читали «Дім позаду» Анни Франк, як авторка називала свій щоденник, але чули трагічну історію юної жертви Голокосту.Тільки чи справжню? Бо справжня історія єврейки Анни, як мені нагадала американська письменниця Сінтія Озік, мусить бути засвідчена нашим серцем.Як і справжні історії жертв Голодомору чи тієї війни, що її бояться визнати війною російського народу проти українського, а називають то “гібридною”, то АТО.Але ми знаємо, що це за війна. Як знала Анна Франк вже у свої 13 років:» Вечорами, коли темніє, я часто бачу вервечки добрих невинних людей і заплаканих дітей, які бредуть і бредуть уперед за наказом групки чоловіків, які Читати більше »

Коли помер філософ Кант,на чистому небі з’явилась біла хмаринка і мешканці Кенігсберга побожно казали: «То душа пана Канта». У центрі міста,що тепер називається Калінінградом, досі не розібрано руїни Королівського замку, який розбомбили союзники,що твердо вірили, ніби в його підвалах займаються чорною магією. Є повно російських фільмів, книг на цю тему, де нас намагаються переконати,що це так, що це місце сили, і той,хто ним володіє, може захопити увесь світ, коли захоче.І протистояти йому здатні відьми, мольфари, афонські старці та ритуал «пульса денура». Під впливом обставин я дещо по-іншому почала сприймати вислів Імануїла Канта: « Людина – це істота,яка силою своєї уяви Читати більше »

Тарас Шевченко постав зі столітнього мовчання української еліти і тому голос його зазвучав так потужно, наче він знав, що й після нього будуть часи, коли еліта мовчатиме. Хтось з напханим лакітками ротом, а хтось із ротом, заткнутим кляпом. Єдиний народ у світі, чию мову з такою лютою ненавистю забороняли і переслідували, співатиме нею по селах. Пісня, як колись у прадавнину, була підручником історії, газетою,і кодексом законів. Пісню можна знищити лише з народом, деморалізувавши його, розбестивши, висміявши і принизивши. »Раби німі» – це про той розбещений і принижений народ. Найбільше українська еліта мовчала у 18 столітті. То була Руїна духовна. Козацька Читати більше »

Знову почула, що не на часі теми мови й історії, треба більше звертати уваги на те,що думають прості люди по сей бік, і по той. Добре,нехай соціальні психологи  займаються цією темою, вона теж цікава,а нам своє робить.І сторикам і філологам. Бо всі оті прості люди по сей і по той бік тотально історично неосвічені. І щоб їх чомусь навчити,потрібні великі зусилля. Без історичного мислення на самому голому патріотизмі ми маємо усі шанси знову стати чиєюсь колонією: чи Євросоюзу, чи Московії. Насамперед усі ми, без винятку, мусимо звільнитися від трактування історії як класової боротьби і почати сприймати її як шлях пізнання Читати більше »