Kанал RSS

колона приречених

2

Червень 20, 2016 від Галина Пагутяк

  Коли закінчується червень, я згадую те минуле, в якому мене не було – зачистка Галичини 1941 року. Це почалося кілька років тому.Я поїхала в Добромиль і пішла звідти до села Солянуватка, на Саліну.Я вже там була  двічі, але не сама.Я йшла довгою вулицею і люди, які мене бачили, знали, куди я йду.Не до живих, а до мертвих.Я почувала себе, як той персонаж зі «Ста років самотності», який бачив розстріл трьох тисяч робітників, але йому ніхто не вірив.Він так і помер, не дочекавшись правди. Люди, які мене бачили по дорозі в Саліну, вірили, хоча очевидців майже не залишилось. І що Читати більше »


Cни розуму

0

Червень 12, 2016 від Галина Пагутяк

    Чомусь згадався сон, який наснився Григорію Сковороді опівночі 24 листопада 1758 року в селі Ковраї…Як демони в розкішному храмі розшарпують тіло вбогого спрацьованого чоловіка і пожирають його плоть.Від такого сну прокидаються враз і він не стирається з пам’яті, скільки б не дивився у вікно.Для Григорія Сковороди він міг означати виправдання його  виходу з Системи.Він не хотів бути ані стовпом церкви, ні стовпом Імперії.Він міг прославити Україну так, як прославили її Максим Березовський чи Дмитро Бортнянський, яких розділили  і розділяють досі навпіл імперські та колоніальні історики культури,кожен тягне на свій бік.Звідси власне веде початок мовна та культурна шизофренія, що Читати більше »


Хроніки від Амалії Модрицької

0

Червень 6, 2016 від Галина Пагутяк

      Волонтерський рух  в Україні став тією здоровою силою, яка врешті змінює нашу країну на краще. Але слід пам’ятати, що нічого не виникає з нічого, і джерело цієї шляхетної подвижницької праці можна відшукати в минулому.  Яке, на жаль, ми майже не знаємо. Із альбому, де рукою Амалії Рубель-Модрицької було описано корисні справи українських жінок у Станіславові між Першою  та Другою світовими війнами, вийшла невелика книжка ,і хай про неї не дуже знають, але вона  потрапила до бібліотек ще 2009 року.Назва її дуже скромна : «Хроніка Союзу Українок у Станиславові».Видавництво: Лілея-НВ. Ідея та підготовка до друку Андрія Чемеринського. Мене, Читати більше »


День філолога

4

Травень 26, 2016 від Галина Пагутяк

  Вчора був День філолога.Я сама закінчила українську філологію.Принаймні, у Львівському та Київському університетах колись давали непогані знання, і відсоток тих, яких не навчили нічого, був мізерний.Але вже тоді моя однокурсниця, потрапивши у Глухівський педінститут, була шокована тотальною неграмотністю студентів-філологів.Дівчина, яка чесно заробила червоний диплом найкращого вишу України, просто плакала, прочитавши диктанти другокурсників. Моя мама теж була філологом і вважала, що якщо у 5 класі дитина все ще робить орфографічні помилки, то її  потім дуже важко буде навчити грамотності.Той момент, коли формується відчуття мови, вже втрачено.Дитина може навчитись відчувати мову на слух чи візуально, у кого що краще працює. Відчуття Читати більше »


Хата під горою

0

Травень 24, 2016 від Галина Пагутяк

    Чомусь на серці неспокійно від побаченого в Дунаєві. Хутірець під горою.Одна хата велика, хоч і стара, але задбана.Навіть трактор стоїть на подвір’ї. Коло неї розвалена хатина, геть обросла бур’янами,шибки повилазили, дах посипався.Коло неї навіть городу не було, дві грядки, певно. Сонце туди тільки, коли хилиться на захід, заглядає. Через дорогу – ще одна хата.Стара, але жива, бідніша, пофарбована у два кольори: зелений і червоний.Старезна чорна стайня і шопа ніколи не бачать сонця.Там і трава не росте, столочена.За ними хащі, відгороджені сяким-таким плотом. Ні квіточки для краси. На порозі сидить спрацьований старий чоловік,з сивою щетиною на підборідді.Певно,вернувся з городу Читати більше »


Війна без перемоги і поразки

1

Травень 13, 2016 від Галина Пагутяк

  Десь на Сході стріляють щодня. Як і у всі часи хтось намагається на цьому заробити. Майже кожного дня гинуть наші воїни  на передовій. У новинах не називають імен.Ї х ми дізнаємося з соціальних мереж від бойових побратимів та земляків. Сепаратисти й русифікатори, а також завербовані ФСБ  агенти спокійно почувають себе у тилу. Їм нічого не загрожує: у них є права людини і повно захисників у Європі, зате під слідством опиняються бійці і патріоти.Усі рівні перед законом, але українофоби і зрадники  завжди мають чим відкупитись. На них працює потужна система, коріння якої в Кремлі. Ця система має найстрашнішу зброю, що Читати більше »


Галстук на шиї

3

Травень 5, 2016 від Галина Пагутяк

МоЇ батьки були вчителями в радянській школі, але зуміли прищепити мені  відразу до комуністичної  ідеології у досить нестандартний спосіб.І назавжди.Я б назвала цей спосіб – десакралізацією.Малою я читала все, що потраплялр під руку і мене тягнуло  на подвиги.Виходила така серія «Юні герої» щось на кшталт тієї міфології, яку видавало ще недавно в-во «Грані-Т»про дитинство великих.Мені запропонували взяти в цьому проекті участь і я дуже сміялась, згадавши «Юних героїв». За написання книжки обіцяли аж 2000 гривень.Але чимало моїх колег погодилось.Не за гроші,а щоб вчергове сяйнути під куполом укрсучліту.Аби книжка, як каже Сашко Бойченко.Збірка про війну – всі побігли писати.Збірка про алкоголіків Читати більше »


Гіркі трави

0

Квітень 30, 2016 від Галина Пагутяк

  Під вечір  Львів накрив сірий купол, з під-якого квапились висковзнути ті, хто мав святкувати Великдень в селі, і хто вже спродався.Лише під церквами звивалися  довжелезні черги до плащаниці, неодмінна ознака Страсної п’ятниці. Втомлені тихі люди верталися з роботи, занурені в передсвяткові клопоти.Дехто не спатиме вночі, щоб встигнути все зробити. Втім,тут сусіди не знають одне одного,ніхто не довідається, чи ти святкуєш, чи ні, і чи підеш з кошиком завтра до церкви. Я пишу це, поки росте тісто на паску, яка то вдається мені,то ні, але краще їсти нв Великдень свій благословенний хліб, ніж випечений  кимось. Я їздила нині на коротку Читати більше »


Від Чорнобиля до Карпат

1

Квітень 26, 2016 від Галина Пагутяк

  За рік до аварії на ЧАЕС мою школу в Стещині закрили і я поїхала додому на Львівщину.Те вимираюче село було за 30 км від Чорнобиля. Можна було йти вздовж високовольтної лінії і прийти просто до АЕС.Якби я залишилася працювати в сусідньому селі Радинка, то і цю школу б закрили. Всі, хто міг, тоді виїхав. Київське Полісся – це біла від піску земля і безконечні соснові ліси.Колись ці землі входили до складу Речі Посполитої, але пам’ять про це цілковито стерта.Іванків, Овруч,Хабне ( Поліське) – у вісімдесяті не було вже  ні замків, ні фортець, ні костелів, ні синагог.Люди залишились без історії, Читати більше »


“Коли диктатор лютує…”

1

Квітень 20, 2016 від Галина Пагутяк

  Ми всі про це думаємо у країні, де третій рік йде війна на Донбасі: як поводила б себе світова спільнота, якби ця війна, не дай, Боже, охопила всю територію України, чи, ще гірше, ми б перебували під окупацією? Бо ніде правди діти, не було б і цієї війни, якби наша влада на самому початку дозволила військовим захищати військові частини і арештувати сепаратистів. Тепер цей пекельний вогонь на роки.Не було б і Другої світової, якби уряди країн Західної Європи  зупинили нацизм ще на початку.Але вони обрали політику ескапізму замість політики рішучості.І змушують нас домовлятися з ворогом, який уже цілком ідентифікований, Читати більше »