Kанал RSS

‘Блог’ Kategoria

  1. Письменник і тиша

    1

    Червень 8, 2014 від Галина Пагутяк

     Багаторічний досвід в літературі повернув мене знову до того принципу, з якого я починала: не заважайте мені писати і жити. Зрозуміло, що  тоді я це не вигадала сама: то був наслідок прочитаної лектури,  здебільшого, класики .Я виписувала афоризми з книжок і повторювала їх про себе. Великим уроком для мене стала доля Мартіна Ідена, а згодом Джерома Селінджера.Успіх не приносить щастя, він нищить талант, перетворюючи його на викручену ганчірку для підлоги. Це – перше. А друге: те, що ми не оприлюднюємо, прочитають на небесах. Письменник лукавить, коли пише для читача. А той, хто пише для когось, не письменник, а ремісник. Я Читати більше »


  2. У товаристві мертвого поета

    0

    Травень 23, 2014 від Галина Пагутяк

    Нещодавно я здійснила сакральний жест: відвезла у село Гірське, що на Миколаївщині книжку “Гірчичне зерно”. Майже через  тридцять років.У тій давній повісті наприкінці з”являється поет Олександер Козловський, що не дожив навіть до 22 років.Помер у сухотному шпиталі. Перед смертю, у 1898 році, він приніс Івану Франку свої вірші.Драма цього юнака, студента львівської Політехніки так вразила Франка, що він видав посмертну збірку Козловського “Мирти і кипариси” із власною  передмовою. Мені пощастило ознайомитись з цією книжечкою в Дрогобицькому краєзнавчому музеї і я переписала звідти багато віршів.Той передрукований зшиток і досі в мене.Хроніка приреченої людини, чий талант вибухнув гарячково і згас, і якби Читати більше »


  3. Абсолютний Шевченко

    1

    Березень 24, 2014 від Галина Пагутяк

               …Падав сніг, з якого потім збудують барикади на Стрийській. Біля залізної бочки грілися троє кремезних чоловіків. Нахилившись вперед, вони слухали худого чоловіка з виснаженим обличчям.Той читав «І мертвим, і живим…» Він ще читав там Шевченка наступного дня, а потім, мабуть, пішов на інші барикади, яких з кожним днем ставало все більше. Де він  тепер? У Полтаві,   Луцьку,  Києві…  Думаючи про  цього читця, одного з тих, хто знає напам’ять увесь Кобзар, я нарешті змогла знайти формулу, що відтепер стане для мене аксіомою: Шевченка не можна відділити від українського народу, а український народ не можна відділити від Шевченка. Перше означає, що Читати більше »


  4. Моя маленька барикада

    0

    Січень 23, 2014 від Галина Пагутяк

    Сьогодні я мала бути у Франківську в книгарні Є. Але вчора дізналась про вбивства протестантів, і зрозуміла, що не можу дивитись людям в очі, і не зможу говорити про літературу.Хоч я справді збиралась туди їхати, але зараз у франківців є важливіші справи, і у львів”ян так само.Мабуть, потрібно відмовитись зараз від культурних акцій. Я так само не пішла і на відкриття нової книгарні на Личаківській. Сьогодні я допомагала будувати барикаду біля військової частини.Так собі, дрібниці.Коли я щось несла, у мене намагались перехопити мою здобич, бо кожен хотів щось покласти до цієї,уже сьомої барикади. Вчора їх було шість. Позавчора – 5.Вчора Читати більше »


  5. Королівство у небезпеці

    0

    Січень 19, 2014 від Галина Пагутяк

    Ніколи не вміла рекламувати “Королівство” і “Книгонош з Королівства”, та й кому вони були потрібні, коли вся Україна зачитувалась “Гаррі Поттером”.Втім, мені, письменниці з країни, про існування якої довідалися лише в 2004 році завдяки Помаранчевій революції, негоже було ставити питання: “Чи допоможе вам Гаррі Поттер, коли Імперія посягне на внутрішнє Королівство вашої душі, коли страх паралізує руки й ноги, а язик пересохне й так само оніміє?” Так станеться, коли заарештують когось з ваших друзів, а когось навіть вб”ють.Що робити з отим сірим Граничним світом, який з”їли злидні, і який не може піти ні в Серединний світ, що неформально залежить від Читати більше »


  6. Рушниця з 90-х

    1

    Січень 11, 2014 від Галина Пагутяк

    Вбивця, не засуджений, не покараний, на свободі, легко вчинить наступне вбивство, бо вважає себе істотою, що може розпоряджатися чужим життям, адже він убивав, не захищаючи когось, а щоб його самого не вбили. Якщо це, звісно, не найманець. Ось Янукович, який стоїть у будці, відстрілює беззахисних тварин у своїх угіддях, і радіє, поціливши.Запах крові його п’янить, збуджує.Таке саме задоволення відчувають захищені й озброєні беркутівці, на яких женуть здобич. Старий вбивця і молоді вбивці, що між ними спільного? Вони люблять страх. У 90-х беркутівці були дітьми, голодними, розгубленими.Батьки, що втратили систему цінностей, не могли їх захистити, і вони стали здобиччю масової культури Читати більше »


  7. Сховані скарби

    0

    Грудень 31, 2013 від Галина Пагутяк

    Ми відчуваємо мовне убожество сучасної літератури, і не лише української.Є один спосіб трохи забагатіти, ні, два.Перший – тримати коло комп”ютера пару добрих словників синонімів, і замінювати давно зужиті слова на щось свіже.Другий – вводити в текст якісь нові слова чи фразеологізми, раз. другий, третій, щоб вони стали для нас такими ж рідними, як і ті, що вживаємо кожен день.Вони, окрім усього, ще й стимулюють уяву і пробуджують думку. У лихі 90-і я купила словник Миколи Номиса “Українські приказки, прислів”я, і таке інше”.Перевидало цю книгу видавництво “Либідь”.Більше її не перевидавали.Це – серія “Літературні пам”ятки України”. Я дозволю собі навести ці перли, Читати більше »


  8. Під куполом

    0

    Грудень 22, 2013 від Галина Пагутяк

    У ці дні читаю роман Стівена Кінга “Під Куполом”.Він дуже великий, ще не дочитала. Стівен Кінг, хай там що кажуть про нього інтелектуали, дуже добре відчуває ситуацію і не треба крутити носом.Вчора я нарешті впіймала суть метафори Куполу. Якась вража личина опустила на маленьке американське містечко непроникний прозорий купол.Ні зайти, ні вийти.Ніхто не може нічого з цим зробити.На горі стоїть така маленька штучка, яка створила цей купол, але про неї ніхто не знає.А тим часом місцевий мер, корумпований до самої кості, разом зі своїм синком-садистом, захоплює всю владу.Набирає команду гопників, які роблять все, що хочуть, називаючи себе правоохоронцями.Відповідно, починається зачистка Читати більше »


  9. Підтримка не завадить

    0

    Грудень 4, 2013 від Галина Пагутяк

    Отримала вчора листа з теплих країв і хотіла б поділитися словами підтримки і теплом, бо вони нам зараз усім потрібні. Добрый вечер, Галина! Надеюсь все впорядке. Все дни смотрю репортажи с Майдана. Просто восхищен. Украина действительно не Россиия, в которой принимаются дурацкие законы и население сочувственно терпит и даже оправдывает Думу, а депутаты вылизывают президента. Украина не Россия, где жалкие кучки защитников Дерзких Девчонок, облаевает само же населения. Украина не Россия, где у протестующих нашлось всего несколько дней для протеста за несколько лет. И понять это до конца можно именно в эти дни. Дело даже не в решении Януковича не Читати більше »


  10. День останній, день перший

    0

    Грудень 2, 2013 від Галина Пагутяк

    Ми сиділи у затінку муру біля Дамаських воріт, під втомленим маслиновим деревом й розмовляли про якісь буденні речі: поїздки по Ізраїлю, стан наукової фантастики, ортодоксів та туристів, але десь у підсвідомості мене не полишала думка, що я стрілася з янголом посланцем, який мені повинен передати якусь звістку. Вона довго йшла до моїх вух.Саме перед цією колотнечею, сповненої ненависті й агресивної напруги, я взялася перекладати повість цього чоловіка, схожого на ангела, – Павла Амнуеля «День останній, день перший» , і так день за днем, потрохи.І з кожною сторінкою я осягала трішки суті.  Його послання складається з кількох послань.І перше з них Читати більше »