Навіть  агонізуючи кістлява рука влади буде намагатися знищити українську мову, як  опору української держави. Навіть якщо половина цих слуг Кремля виздихає від найдемократичнішого у світі вірусу, останнім порухом живих буде бажання затягти у могилу нашу мову. Навіть ринок землі можна поставити на карантин.А зараз вони просто відчувають дуло московського пістолета, приставленого до потилиці. Можливо,йдеться не про купівлю їхніх душ, а про загрозу їхнім дітям в разі відмови виконати завдання. Беручи гроші, отримуючи посаду,і запивши все це брудершафтом з ворогом, вони навіть не усвідомлювали,що їх родини взяті в заручники. І їм зараз дуже страшно, бо навіть усі їхні чималі матеріальні статки не звільнять їх від боргу.Але вони також страшенно бояться збунтованого люду,і намагаються якось його нейтралізувати,хоча це ще нікому не вдавалося.

Очевидно,що і попередня влада була так само залежною, і вже програючи вибори, прийняла Закон про мову. Чи загралась у демократію, аби  не втратити підтримки європейських демократів, які теж борсаються у павутині Кремля, що є не меншим злочином. Ці продажні псевдоеліти знають, що їх дістануть і під землею.Хто? Демонізована посередність, слабка, нікчемна й підла, яку можна було зупинити ще тоді, коли вона відчикрижила шмат Молдови і Грузії. Зупинити  цілком легітимно, оздоровивши цілі народи. Яку можна було виключити з кола багатих цивілізованих держав без зайвих церемоній, підтримавши жертв агресії в Україні. І десятки тисяч замучених, вбитих українських чоловіків,жінок,дітей нині забуто в ім’я  фантому короновірусу не лише європейцямиі тими,хто випустив на волю їхніх убивць. А й тими,хто труситься зараз від страху за своє нікчемне життя, проголосувавши по приколу за такого самого боягузливого нікчему, а зараз притискає до грудей рулон туалетного паперу і пакет з гречкою,сподіваючись хіба на Господа. Голод вижене їх із продезинфікованих  квартир і вони першими будуть громити крамниці і склади, битися за шматок хліба.

Я добре пам’ятаю 90-ї, коли брат зрікався брата, друг-  друга, українські книги пускали під ніж і заповнювали полиці російською макулатурою, високе підмінювали вульгарним, і врешті виховали собі на голову невігласів,хамів і безпринципних ідіотів. Ви чекаєте від них відповідальності,фаховості, вміння прогнозувати? Не смішіть. Їм аби скасувати Закон про мову і підготувати плацдарм для наступу московського агресора по всіх фронтах, попередньо влаштувавши концтабір для соціально-активних. А скільки нас виздихає – їм байдуже.

Я впевнена,що це їм не вдасться. В українців виросли зуби і свідомість за 6 років війни. В цій ситуації не можна бути оптимістом чи песимістом  – лише реалістом.