Форум видавців далеко не така подія, як відновлення через 544 роки Дунаївських зустрічей, що їх тоді називали Двір поетів. Архиєпископ Григорій ( Григорій Сяноцький) у далекому 15 сторіччі створив перший гуманістичний гурток на теренах України. Ренесанс починається з Дунаєва, містечка на Перемишлянщині.
У кривавому і трагічному 2014 році ми провели першу спільну українсько-польську зустріч.Цього року вона набула рис наукової конференції на тему космології. Принагідно ми відзначили сторіччя теорії відносності Ейнштейна, яку дуже оригінально подала нам Лана Перлулайнен. Напевно, жодна наукова конференція не відбувалась на тлі звуків села: гелготали гуси, іржали коні,співали півні. Падав час від часу дощ. Доповіді читали під відкритим небом і це було прекрасно. Струнний квартет зі Львова грав Баха і Моцарта.З одного боку ми тулились до ренесансного костелу Святого Станіслава, а з іншого була греко-католицька церква, а внизу старий парк, де колись була резиденція Григорія із Сянока. З нами святкував своє 70-річчя ректор Львівської політехніки, патрон Зустрічей, уродженець Дунаєва.А доповіді науковців, астрономів зі Львова і Польщі були такі цікаві, а часу так мало. Але всі вони увійдуть у збірник, що його видадуть у Польщі.
Рушійна сила Дунаївських зустрічей доктор пан Броніслав Камінський з Польщі був наче реінкарнація Григорія із Сянока – вражаюча ерудиція, увага до всього,що може принести користь Дунаєву, гумор і харизма.І поруч нього молодий отець Юзеф Куц, який ніс на собі всю організацію.Я дивилась на незнайомих людей, що жартували, слухали, розповідали, на те, як скромно поводили себе ректори – наші польський – Роман Мніх, на професорів зі Львова, на вчителів, духовенство, і думала – тут усі ми рівні, ніхто не виконує якийсь надокучливий обов»язок.Григорій Сяноцький би тішився.А Філіп Буонакорсі ( Каллімах) забув би тугу за далеким Римом.
Були тут польські телевізійники. У Польщі краще знають про цю подію, ніж у нас в Україні.Але й Дунаїв не виглядає вже депресивним,в ньому поволі прокидаються спогади і надія.
Дунаївські діти зробили виставку малюнків «Мій Всесвіт», провели теж свою наукову конференцію.Все це відбувається всупереч інтелектуальному здичавінню, війні, безплідній корумпованій освіті, cуспільній апатії малими коштами і великою любов’ю.
Наступні зустрічі будуть присвячені філософській антропології.