Галина Пагутяк

  Вистачило б написати цих кілька слів,бо  ця тема важлива лише  для мізерної кількості людей, а вони й так усе розуміють.  Решті –  аби було що їсти і  випити.  Поки одні сидять під столом, вважаючи, що своїм ірраціональним послухом рятують світ, мені хочеться спитати: а який світ ви рятуєте? Свій власний – примітивний,амплітуда відчуттів  якого коливається від страху за своє нікчемне існування, схоже на стерті домашні капці,   і до готовності розірвати на шматки кожного,хто  розуміє :страх не рятує,він просто повільно вбиває і тіло, і душу, і серце. Страх – це спосіб контролювати людину. Упокорені страхом не мають ні минулого,ні майбутнього. Читати більше »

  Це – як дві раси,що відрізняються одна від другої наявністю мозку, або можна ще сказати,наявністю морального  інстинкту. Тепер я розумію,чому  моральний інстинкт викликав у Канта безмежне захоплення і подив,бо в цьому людському світі він таки рідкість, як і вміння мислити. По всій Житомирщині палають пожежі. Горять ліси і села. Пожежники все це гасять. Дуже багато пожежників. В той же час на тій же Житомирщині ,на своєму обійсті старенька підпалює траву і сама стає жертвою пожежі. Гітлерівці і Німеччині палили заборонені книги, енкаведисти у селі Смільниця на Старосамбірщині у той час палили монастирські бібліотеки, трохи згодом червоноармійці у Кенігсберзі палили Читати більше »

  Люди охоче міняють персональну свободу на послух, бо інфантильність у них плекають упродовж всього життя. Вони охоче міняють свободу,якої і так не знали, на дешеву ковбасу, гроші, ілюзію захисту,»менше зло», успіх, кар’єру, бо тваринного в них більше  ніж людського. Зникнення тварин призводить до того, що природа не терпить порожнечі й перетворює самих  людей на приручених тварин в клітках. Якщо їх не годувати в цих клітках,то вони почнуть їсти одне одного. Якщо годуватимуть, то сидітимуть цих клітках до смерті, що власне вони й роблять зараз. Вони не розуміють,  що таке вільний вибір і нестримне бажання вирватись на волю спійманої капканом Читати більше »

Старі,запрані штори й фіранки звисають з балконів,в глибині скляних акваріумів  видніються бліді обличчя,черешня зі спиляною верхівкою, бо заважала, простягає до них білі рукави. Вітер  ворушить куряву і передчасно опалий цвіт аличі. Холодно. Десь за містом вогонь обгризає кості заквітлого терну, підкрадаючись до загиджених лісів. Христа ніхто не зустріне  ні з пальмовим листям,ні з зарані заготовленою вербою,загорнутою в блискітки. Брама міста виявиться наглухо завареною. Але й ніхто не осипатиме Його прокльонами,коли Він нестиме хрест на Голгофу, і ніхто не кричатиме, обравши замість нього розбійника: «Розіпни Його,розіпни!»  Поки бліді обличчя ховаються за склом своїх тісних акваріумів, судді і прокурори можуть виносити будь-який Читати більше »

  Китайські імператори вкладали величезні ресурси у побудову Великої стіни – кожен наступний все менше розумів,на біса це потрібно, чи не краще просто  мати нормальне вишколене військо і патріотичне населення, готове дати відсіч загарбникам. Для нас – це просто диво світу, за яке заплачено непомірну ціну. Так само  стається зараз з намаганням побудувати комунізм чи рай в окремій країні чи на континенті, сплавивши усі шкідливі виробництва в країни третього світу,і при тому підмінювати поняття етики ліберальними цінностями. Глобалізація, мультикультурність, толерантність, політкоректність – всі ці камені новітньої стіни зараз овіває смертоносний вірусний вітер, завиваючи у безлюдді карантину.  І нема іншого притулку Читати більше »

    Навіть  агонізуючи кістлява рука влади буде намагатися знищити українську мову, як  опору української держави. Навіть якщо половина цих слуг Кремля виздихає від найдемократичнішого у світі вірусу, останнім порухом живих буде бажання затягти у могилу нашу мову. Навіть ринок землі можна поставити на карантин.А зараз вони просто відчувають дуло московського пістолета, приставленого до потилиці. Можливо,йдеться не про купівлю їхніх душ, а про загрозу їхнім дітям в разі відмови виконати завдання. Беручи гроші, отримуючи посаду,і запивши все це брудершафтом з ворогом, вони навіть не усвідомлювали,що їх родини взяті в заручники. І їм зараз дуже страшно, бо навіть усі їхні чималі Читати більше »

Сучукрліт  як явище  постав із постколоніальної свідомості, і як тільки ця свідомість перестане домінувати в нашому суспільстві, відбудеться  прорив і в літературі. А Тарас Шевченко в нас один на всі віки й іншого не буде. В Івана Нечуя-Левицького є нарис «Шевченкова могила», де він розповідає про  свої відвідини могили в Каневі у 1880 році. Описує магічну красу краєвидів і не забуває зауважити,що на високому почорнілому хресті лишали автографи численні відвідувачі,  і, намагаючись туди дістатись, добряче поруйнували насип. Ні  Нечуя-Левицького, ні Панаса Мирного,ні Анатоля Свидницького,які жили в темні часи переслідування всього українського, не звинуватиш у колоніальній свідомості. Та й небіжка Австрія, Читати більше »

  Ви знаєте про що я. Про постійне самобичування галичан, які відчувають сором,що не всі вони пасіонарії,не всі патріоти, а деякі взагалі покидьки. І одвічне галицьке (українське): що про нас подумають люде. О, мені подобається, коли галичани самі з себе кпинять: це здоровий гумор,і чим більше його, тим краще. Часом не-галичанин не вловлює тонкощів нашого гумору, часом  намагається посміятися над нами, і тоді сміх його стає жорстоким. І природною реакцією  нормального галичанина мало би стати невдоволення, обурення, образа, але він замовкає,або починає підігрувати глузувальнику. Галичина мусить себе чомусь поводити як невістка в лихої свекрухи – тієї України, що  по той Читати більше »

Це запис з мого барикадного щоденника, тепер вже історичний документ.Вибачайте за кострубатий стиль.Я тепер розумію, що не варто покладатись на пам”ять.Дещо я просто забула, наприклад, стрічку щоб проколювати шини.Але ніколи не забуду, як я їхала в маршрутці, а біля мене хлопець і дівчина розмовляли про комп”ютери. Отже, як то було 18 лютого. “9 година вечора.Мені здавалось, що коли я пройду кілька зупинок пішки, то відчую полегкість.Але ні. Потім я проїхала решту зупинок – таке враження, що нічого не відбувається.Чи ті люди не дивляться телевізор, не зазирають в Інтернет? Я прочитала у Фейсбуку повідомлення Сашка, що треба їхати на Стрийську і Читати більше »