Kанал RSS

‘Блог’ Kategoria

  1. Врадіївка.Час розпаду.

    0

    Липень 5, 2013 від Галина Пагутяк

    Мені здається, що суспільство разом з культурою, що так прагне йому догодити, підступило до крайньої межі,  за якою деградацію можна вважати завершеним процесом, і всім тим, хто зараз хоче вижити, треба триматись від нього подалі.Три речі про це свідчать. 90 тисяч випускників не змогли набрати мінімальну кількість балів на ЗНО.Що вони будуть робити далі? Правильно, підуть працювати в міліцію.  Епігони Подерев’янського. Один Подерев’янський і одна  Вєрка Сердючка – що ж, нехай, тим більше, що час їхній уже вичерпався. Але тут вискакують знавці світової літератури, які починають кпинити з неї албанською мовою вкупі з незнищенним суржиком, і рецензії, і відгуки на Читати більше »


  2. Провінція.

    0

    Червень 29, 2013 від Галина Пагутяк

    Белз

    Дехто вважає, що провінційним письменник залишається, коли видається не у столиці.У нас деякі столичні видавництва настільки вбогі, що провінційністю від них аж тхне на відстані.Бо провінційність у голові, а не на карті.Можна бути титаном духу і в Дунаєві, чи Бродах, а можна залишатись вульгарним і примітивним у Парижі. Усе життя мене повчають, що якщо я не не видаватимусь у Києві, мене вважатимуть провінційною письменницею. Кожного разу, коли я таке чую, пригадую, що більша половина моїх книжок виходила таки в столиці.Для мене існують респектабельні видавництва і нереспектабельні.Перші – це ті, де вміють видати книгу гідно, так як вона на це заслуговує, Читати більше »


  3. Саліна

    0

    Червень 23, 2013 від Галина Пагутяк

    Зелена субота.Дорога з Самбора  до Добромиля – як на Місяці.Загибель держави починається із загибелі  її доріг. Помалу відтинається Схід від Заходу, Північ від Півдня, одна думка самотньо блукає далеко від іншої.Їх розділяють такі самі дикі поля, звідки зникли всі ознаки здорового глузду. Дороги позникали і в головах цих людей, що люто б»ються між собою, лічачи своїх мерців, поділивши спершу на своїх і чужих. Яка користь мерцям з того, і яка користь живим? Кожен померлий заслуговує на право гідного супроводу його душі на той світ, і бодай каменя на своїй могилі.Можна без напису, бо Бог знає всіх поіменно. Так написано при Читати більше »


  4. Мова і сумнів

    0

    Червень 16, 2013 від Галина Пагутяк

    Оце читаю зараз роман Гюго Гамільтона «Люди з веснянками» в контексті сумних пророцтв знищення української мови і якесь неприємне враження.Бо автор не має сумнівів, що ірландській мові треба дати померти – і край. Погано, коли в людини немає сумнівів.Це та межа,за якою починається не лише завищена самооцінка, а й крейдяний період з його мертвими мушлями, які символізують підростаюче покоління.  Біль, який відчуваєш,коли принижують твою мову, свідчить, що  ти ще жива. Ми – живі. Ненависть до мови, як не дивно, породжена саме цим болем. Для української мови більш підходить модель шумерської мови,яку витісняли,підміняли, аж доки вона не стала лише мовою сакральних Читати більше »


  5. Видавництво і халтура

    0

    Червень 7, 2013 від Галина Пагутяк

    Я не винна, це Галя Вдовиченко зачепила цю тему, побувавши в мене на презентації. Але я вже років з 10 повторюю це як мантру, зустрічаючись зі знайомими  письменниками.Суть проблеми не в тому, що у нас видають, а як видають.Довіра видавців до постійних авторів – безмежна. Перемігши раз на такому суперпрестижному конкурсі  як, приміром, Коронація слова ( можна суперпрестижному в лапках або без), чи купившись на ім’я, вони видають все що завгодно, якщо це можна продати, тобто комерційне.Автор отримує довічну індульгенцію на якість.А яка якість може бути, коли просто з-під розпеченої клавіатури, написаний поспіхом роман одразу надсилають у видавництво, якому вкрай Читати більше »


  6. Поїхати у Дунаїв

    3

    Травень 21, 2013 від Галина Пагутяк

    костел у Дунаєві

     Не знаю чому, можливо, просто моя свідомість очищується поволі від токсинів, але претензії нашого літературного бомонду оголосити себе високоінтелектуальною елітою завдяки всіляким публічним діалогам та іншим сценічним дійствам, видаються  мені кумедними. Елітою може визнати лише суспільство, яке судить по урожаю, зібраному з творчих нивок. А що може народити кавалок бетону? Дитячий лепет на тему, хто залишиться в літературі, з уст людей, які живуть на гранти феміністок чи подачки олігархів, ще смішніше. Мріяти нікому не заборониш, але критик-мрійник – Боже, збав, нас від такого критика. Пишіть добре – ось єдина заповідь літературної моралі.Пишіть в тиші й менше балакайте про те, що Читати більше »


  7. Про щоденники

    0

    Травень 16, 2013 від Галина Пагутяк

    Завдяки Інтернету в літературу повернувся жанр щоденника. Петро Сорока з Тернополя називає це Денник і щороку видає по книжці. Люди охоче це читають, вони знаходять у Денниках власне те, що шукають японці в дзуйхіцу: інформацію, враження, рефлексії. Щоденник викликає довіру, а автору він потрібен власне для того, щоб відсіяте зайве, непотрібне з прожитого дня. І його повинно бути багато, тобто між днями повинен зберегтися зв’язок, регулярність.Тоді можна побачити портрет автора, і як би він не хитрував, його інтелектуальна, психічна наповненість буде помітна, і тоді ми зрозуміємо, чого він вартує, і наскільки він любить нас, читачів, чи навпаки зневажає. Деякі люди, Читати більше »


  8. Топографія народної пісні

    0

    Травень 7, 2013 від admin

    Український народ в особах невідомих та відомих авторів створив близько мільйона пісень, які гармонізували його надзвичайно складне політичне й суспільне життя, стаючи помічними в особливо важкі моменти. Однак досі немає філософського осмислення народної пісенності, а якщо й були спроби, то вони залишились за стіною цензури. Читати більше на zaxid.net.


  9. Матриця Великоднього Понеділка

    1

    Травень 3, 2013 від Галина Пагутяк

    Великодній понеділок.Ближче до вечора. Невелика церква в Трускавці в українському стилі.Усе довкола цвіте й пахне, з червонуватої землі виглядають тюльпани і гіацинти.Коло церкви порослий травою старий цвинтар з могилами 40-х років, тобто часів  УПА.Самі українські прізвища. За церквою криниця, над якою схилились ангели.Повітря загусле від того, що вчора його цілий день збивали дзвони.Кілька старих жінок наче сивіли вгніздились на лавці, розказуючи одна одній свої віщування. На подвір’ї молодий священик бавить дітей, поки батьки сидять у задушливих кімнатах з безкінечними гостями.Там пахне вчорашніми салатами і терпким духом розлитої горілки. Дітям значно цікавіше. Я навіть не знала у дитинстві таких ігор.І хоч Читати більше »


  10. Зміни

    0

    Квітень 26, 2013 від Галина Пагутяк

      Спочатку змінився вітер.Був сильніший ніж зазвичай буває вітер зі сходу.Він приніс з собою насіння незнаних досі рослин. До рослин прилетіли інші комахи, яких раніше тут ніхто не бачив. Комахи привабили птахів і ті звили собі гнізда на деревах чи під стріхами. І тепер ми помітили, що все змінилось. Час і нам змінитись.Або пристосуватись до світу, в якому весна найкоротша пора року, а зима безкінечна.  Чи не через ті зміни, які наставали завжди, у всі часи, мені теж захотілось змінитись.Кинути писати книжки, появу яких ніхто не помічає, і без яких я могла б просо спостерігати за польотом комах і птахів, Читати більше »