Kанал RSS

‘Блог’ Kategoria

  1. Гербуртівці

    2

    Вересень 20, 2013 від Галина Пагутяк

    Добромиль 051

    Для тих, хто має сумніви, нагадую: текст пісні «Пастуше, пастуше» – автентичний. Він взятий з автобіографічного діалогу Яна Щасного Гербурта «Геркулес слов’янський», написаного у 1608 році  у в’язниці в Кракові. Це не є містифікація. Ярослав Ісаєвич згадує цю пісню серед творів Гербурта, але невідомо, чи був він знайомий з текстом. «Геркулес слов’янський», писаний польською мовою, входив до збірки «Гжегошковіц», яка до 1848 року знаходилась у бібліотеці Львівського університету. Збереглось лише два примірники, обидва у Польщі, один – неповний.  Історики української літератури не шукали, а тому не запровадили цей унікальний текст, писаний живою українською мовою, власне, бойківською говіркою, в культурний обіг, Читати більше »


  2. Три гори, дві гори

    0

    Вересень 16, 2013 від Галина Пагутяк

    Його твердиня

     Три піраміди, що колись були зображені на розписах Високого Замку Яна Щасного Гербурта, я спершу пов’язувала з окультною символікою.Але масонство виникло пізніше, тому від цієї версії довелось відмовитись.Зі мною таке буває, що відповідь довго тиняється у закутках підсвідомості, а потім врешті знаходить вихід – і ось уже світло.Три піраміди – це насправді три гори довкола Добромиля, на одній із них і стоїть Високий Замок. Ян Щасний  його зміцнив і називав «Моя твердиня». Піраміди уособлюють історію, політику і філософію ( не в традиційному значенні цього слова, а філософію, тісно сплетену з наукою, релігією, правом і мистецтвом). Все, чим дихав цей незвичайний Читати більше »


  3. Троянди й виноград

    0

    Вересень 2, 2013 від Галина Пагутяк

    Варення з темного винограду й трояндових пелюсток – так почалася для мене осінь.Є щось дивовижно заспокійливе в тому, щоб варити варення, невеликими порціями, без відер і виварок, а так – день у день, і в кожного варення свій особливий присмак і настрій.У недільного – недільний, у суботнього – суботній. Вчора зранку так було гарно, а потім почався вітер, дощ.То це моє варення увібрало в себе всього потрохи.  Трояндові пелюстки ледь пробиваються крізь пряний запах кислої Ізабелли з твердою шкіркою й зеленими ягодами.Моє вариво  щільне як мармелад і темно-фіолетового кольору – наслідок алхімічних процесів, де важливий не сам рецепт, а його Читати більше »


  4. Смечілі зі Стільска

    0

    Серпень 22, 2013 від Галина Пагутяк

    DSC06253

    Жодні заморські дива не зрівняються з красою Батьківщини, яку осягаєш раптово і вона залишає світлий сяючий слід  в пам’яті, назавжди.Навіть у Львові небагато людей знає про існування такої собі країни поблизу, схожої на Ірландію: країни печер, білих доріг, озер, ельфів, де язичництво зрослося з християнством так міцно і так природно, що не хочеться їх розділяти.Більшість воліє престижно-примусові поїздки на моря і фото з  пляшкою пива на пляжі.А дехто вкладає гроші в ремонт квартири, аби «було дітям». Ну і, щоб бути як усі.Через те ми так і живемо. Американці називають таких  »білою голотою».  Отже, у Стільско – городище білих хорватів, яке Читати більше »


  5. День мій суботній

    0

    Серпень 18, 2013 від Галина Пагутяк

    Мигдалеві тістечка з благодійного фургона на Староєврейській.Львів у центрі по суботах зранку дуже приємний, усміхнений, повний сили, яку віддає щиро і щедро.В теплу пору його вулиці  стають домом  для всіх, хто його потребує.Тут усе змінюється на очах.Львів кожен день інший, тому потрібно мати орієнтири, якісь константи, куди можна втекти й передихнути від цього сліпучого блиску і постійного перетікання вражень.Іноді мені подобається ходити по Львову як турист, і розчаровувати тутешніх чичероне з їхніми фантастичними історіями про історію.  Крамничка з українськими дисками. На Братів Рогатинців я зайшла в маленьку крамничку, де грав український рок. Група Рокош із Закарпаття, про яку я нічого Читати більше »


  6. Діма Гройсман

    0

    Серпень 8, 2013 від Галина Пагутяк

    Не хотілося б писати щось банальне про Діму Гройсмана. Перше, що я подумала, коли почула про його раптову смерть, було: «Хто ж тепер їм допоможе?» Хто захистить людей, які змушені  були втекти з рідної країни до такої холодної, безжальної і негостинної чужої.Всі країни негостинні, як на те пішло, але Україна ще й беззаконна.Тому їй так потрібен був Діма Гройсман, який нічого не боявся і вмів діяти оперативно навіть за таких умов повного правового абсурду.Він був як колючий фейєрверк.  Востаннє бачила я його в Ужгороді на семінарі три роки тому, коли Янукович став президентом, бо закарпатці його підтримали. Якесь бездушне ранчо Читати більше »


  7. Кров і томатний сік

    0

    Серпень 4, 2013 від Галина Пагутяк

    Провокації –хто ними не тішиться? Наприклад, я. Бо те, що у нас гордо називають провокативним, насправді ставить перед собою єдину мету – виділитись і вивищитись, а не вказати істину.Провокатори як правило боягузи: вони не чіпають тих, хто  може себе захищати агресивно. Ні мертві, ні старі, ні просто беззахисні не можуть і не вміють того.Тому в нас так пишно квітне всіляка бузина. Я переконана, що стереотипи треба розбирати на деталі, а не ламати, бо на місці розтрощених можуть з’явитися нові стереотипи, поспіхом зліплені. Щодня хтось щось зопалу ляпне – це називають провокацією. Щодня хтось висипле сміття не в смітник, а на Читати більше »


  8. Франко-Фест

    0

    Липень 29, 2013 від Галина Пагутяк

    DSC06207

    Приємно відчути себе нічим не гіршою за фестивальників. Удень вони відпочивали всюди: в наметах, за кулісами, на траві, в лісі перед літературною сценою.В Нагуєвичах стільки простору.І все, що потрібно: їжа, вода, музика, нічліг.Можна піти попросити молока в селі, можна скупатись у маленькій річці, навіть знайти гриба. Франку би точно сподобалось таке свято. Я була там в останній день. Літературна сцена була на тому самому місці, що й тоді, коли я закінчувала школу в Нагуєвичах. А якось я припхалась на офіційне святкування ювілею Франка, про що дуже шкодувала потім. Не приймає мене літературна номенклатура, за що я їй вельми вдячна. Моя Читати більше »


  9. Бургундський лицар в селі Озимина

    2

    Липень 23, 2013 від Галина Пагутяк

    Жільбер де Ланнуа

    Тьмяна історія набуває для мене все більше барв, а отже і в ній можна знайти джерело оптимізму.Особливо, коли історія майже поруч. Майже, бо  мені довелось відбути паломництво пішо: 20 км туди  і 20 назад, вздовж течії Бистриці, а більше самою течією, де вода часом сягала вище пояса.Я ходила в село Озимина, що на  трасі Самбір – Дрогобич, щоб подивитись на місце, де 1421 року майбутній лицар Золотого Руна  Жільбер де Ланнуа зустрічався як  посол англійського та французького королів з королем польським Владиславом Ягайлом. Звісно, траси тоді ніякої не було, але річка і пагорби по праву руку досі існують, уявіть собі. Славний Читати більше »


  10. Невимовлене й непочуте

    0

    Липень 12, 2013 від Галина Пагутяк

    З часом мені відкрилися речі, які дрімали десь у підсвідомості.   1.У мові кожної людини є власний ритм, і щоб висловити думки, одягнути словами образи, їй треба пливти за його течією. Це називається – писати, не озираючись на канони. Найяскравіший приклад – Тарас Шевченко, який сам себе створив. Таким  був і Василь Стефаник, гірський лицар нашої літератури. Їх легко наслідувати, але  підробка зразу впадає в очі, бо потрапити в ритм чужої мови можна, та й загубити себе навіки. Невиразне письмо легше копіювати, змагатися, хто «відвертіший», «розкутіший», епатажніший. Це як з жінками: коло легковажних крутяться, а заміж беруть скромних, щоб не Читати більше »