Троянди й виноград
0Вересень 2, 2013 від Галина Пагутяк
Варення з темного винограду й трояндових пелюсток – так почалася для мене осінь.Є щось дивовижно заспокійливе в тому, щоб варити варення, невеликими порціями, без відер і виварок, а так – день у день, і в кожного варення свій особливий присмак і настрій.У недільного – недільний, у суботнього – суботній. Вчора зранку так було гарно, а потім почався вітер, дощ.То це моє варення увібрало в себе всього потрохи.
Трояндові пелюстки ледь пробиваються крізь пряний запах кислої Ізабелли з твердою шкіркою й зеленими ягодами.Моє вариво щільне як мармелад і темно-фіолетового кольору – наслідок алхімічних процесів, де важливий не сам рецепт, а його інтерпретація. Важливо, де блукають твої думки, коли сік змішується з цукром, коли здіймається піна, і коли настає момент істини – варення готове.
Мені приємно чути, коли при назві – виноградно-трояндове варення цитують неокласичного Максима Рильського:
У щастя людського два рівні є крила – троянди й виноград,
Красиве і корисне.
Великий естет Максим Рильський написав ці рядки на схилі віку, коли йому нарешті дали спокій, і він міг уже нічого не боятися. Поезія його стає холоднуватою як вересневий ранок і пахне айстрами та чорнобривцями. В ній нема ні радості, ні болю, ні жалю.
Ніколи не треба жалкувати за тим, що минуло.
І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?
Це написав він зовсім молодим, коли щастя мало інші крила – чистоту і простоту.
Kategoria Блог | Теги:
Напишіть відгук