Вони палять – ми гасимо
0Травень 2, 2020 від Галина Пагутяк
Це – як дві раси,що відрізняються одна від другої наявністю мозку, або можна ще сказати,наявністю морального інстинкту. Тепер я розумію,чому моральний інстинкт викликав у Канта безмежне захоплення і подив,бо в цьому людському світі він таки рідкість, як і вміння мислити. По всій Житомирщині палають пожежі. Горять ліси і села. Пожежники все це гасять. Дуже багато пожежників. В той же час на тій же Житомирщині ,на своєму обійсті старенька підпалює траву і сама стає жертвою пожежі.
Гітлерівці і Німеччині палили заборонені книги, енкаведисти у селі Смільниця на Старосамбірщині у той час палили монастирські бібліотеки, трохи згодом червоноармійці у Кенігсберзі палили книги із замкової бібліотеки,щоб зігрітися, книжки з бібліотеки з села Долинівка на Сколівщині днями згребли бульдозером. Не знаю, чи спалять,чи здадуть в макулатуру,чи оті книжки лежатимуть під українським небом і вітер перегортатиме їм сторінки.Тут, здається,все зрозуміло – це роблять люди однієї раси. Тієї самої,що палить дідівські церкви бойківської архітектури,щоб побудувати замість них церкви православної московської архітектури, тієї самої,що знищила фрески Модеста Сосенка у Славському і навіть Ватикан цьому не завадив.Це називається, прости Господи, « в своїй хаті правда».
Але ж ні,до якої раси приписати людей, які на відстані розгледіли, що то все ворожа література і туди їй дорога? Гарна картинка для московської пропаганди – ставлення українців до культури. До речі, тролі вже активно це обговорюють у ФБ. Книжкове аутодафе – стара як світ практика боротьби з мислячими людьми. До якої раси приписати очільників Інституту книги, які заповнюють вцілілі бібліотеки комерційним мотлохом, перекладним фаст-фудом і власним сучукрлітом, який позбавляє національну літературу шансів на виживання і розвиток?Чи ви думаєте,що бульдозерист перебрав книжки, відділив «Кобзар» від Історії КПРС і поніс додому дітям? Тим більше,що бібліотеки давно декомунізувались, принаймні,на західних теренах. Ну, та ви тоді не просто наївні.
Не буду я за вас думати. Кремлівська окупація мізків стала вже справжнім стихійним лихом.Ті,хто намагається її загасити,не мають ні спорядження,ні гідної зарплати, ні інших ресурсів.Зате отримують чимало докорів у бездіяльності і виклики на допити в Контору. І звісно, вони мають право розчаровуватись і проклинати бездумний лохторат. Бо замість того,щоб розвивати національну культуру, доводиться гасити пожежі і лягати під бульдозер. Втім, той,хто сфоткав книжки і бульдозер,навряд чи збирався кидатись під його гусениці. І дав привід думати іншим: а може, то не книжки, а мотлох? А може,книжки заражені грибком чи коронавірусом? Після А треба казати Б. І та бідна бабця б не згоріла, якби до неї прийшов голова сільради чи священик і попередили про наслідки спалення.А сусіди покосили влітку траву.То до якої раси в Україні належать вчителі, чиновники,священики, депутати всіх рівнів? Бо раси байдужих спостерігачів не буває, це просто мутація.
Kategoria Блог | Теги:
Напишіть відгук