За рікою огні горять…

Я бачила відео, де нічні Жовква і Меджибіж оточені кільцем вогню.То було кілька днів тому. Відчула жах,той самий, які відчували мої предки,коли  їх села палили татари, вихоплюючи з вогню ясир.Малих дітей і старих вони вбивали.»За рікою огні горять,там татари полон ділять…»

Якби скласти карту спалених земель,то по ній можна визначити рівень не лише екологічної,а й політичної свідомості українців. Тобто її відсутності чи присутності. Саме вони визначають електоральні симпатії. Ті,хто безсилий перед паліями, є співучасниками злочину: місцева влада,правоохоронці, священики,вчителі, громада. Всі. Колишні жертви стали ординцями, кочовим народом, що палив траву у степах. Генетичним непотребом, який відверто зневажає заповіти предків,загиджує місце,з якого їсть. Тому зараз стільки хворих,які працюють на аптеки.

Коли подорожуєте Україною, остерігайтесь спалених земель, зрубаних дерев,зруйнованих цвинтарів, засмічених річок. Людям, які там мешкають, байдуже до  майбутнього своїх дітей та онуків. Їм не можна довіряти. Саме вони найчастіше стають жертвами пройдисвітів і потім голосять на попелищі, яке самі ж собі влаштували. Мені не шкода їх. Мені шкода  рослин, які не розквітнуть,пташенят,які не народяться,звірят,які задихнуться від диму. Для Бога всі живі істоти цінні.

Після спалених земель  лишається спалити карту цієї дивної  країни, яка  вчинила самогубство, втративши інстинкт самозахисту і здоровий глузд. Навіть її цвіт обсипався передчасно,впавши до ніг сильних світа сього.