Те, що Кант називає моральним імперативом,  означає  якість особистості,основу якої складають  вимогливість до себе і постійний розвиток. Для того існує й освіта. Не важливо, хто ти столяр, священик чи композитор. Важливо – який ти. Крах сучасної цивілізації почався тоді,коли люди власний розвиток почали підміняти прагненням домінувати, хоча жодних підстав для цього не було. Місце стало прикрашати людину, а не навпаки – не  має значення який ти – головне, хто ти. За останнє десятиліття геть розмите поняття професійної етики,що неминуче тягне за собою знищення професіоналізму.  Лікар відмовляється рятувати людину навіть тоді,коли існує загроза її життю,бо у хворого нема грошей. Вчитель не дає знань учневі,доки той не заплатить за репетиторство. Поліцейський робить із жертви злочинця. Журналіст замість об’єктивного розслідування дезінформує суспільство. Спортсмени  йдуть на свідомий програш заради грошей і користуються допінгом. Тільки там,де людина поєднує саморозвиток з альтруїзмом,існує людяність. Якщо ми не людяні, ми не люди.

Останнім гуманістом був Альберт Швейцер,лікар,богослов, музикант. Він описав симптоми невиліковної хвороби цивілізації і запропонував ліки – благоговіння перед життям. Не лише людським, а й усіх істот. Мої сучасники навіть не замислюються над тим,що це означає .А означає це,що ми повинні жити за законами Всесвіту, і саме вони вимагають від нас постійної еволюції,  якісного розвитку, а не вбивства і самовбивства. Той, хто прагне здобути невідповідну роль, вбиває не тільки себе, а й інших. На підсвідомому рівні на це реагує  масова культура з її апокаліптичними картинками і нашестям зомбі. Навіть ці примітивні утвори ринкової культури вказують на небезпеку повної втрати людяності в майбутньому  і загибель людства. Бо людське життя як і кожне інше,виявляється, тепер можна оцінити і зробити товаром. Нарікати, що пострадянська біомаса гальмує становлення української держави, мало, як і те,що влада не пильнує національних інтересів і торгує з окупантом. В світовому контексті ми  ще пручаємося і дивуємося. Але цивілізовані європейці,декларуючи захист своїх громадян та їх власності, не можуть дати адекватної відповіді тим, хто збив літак з їх громадянами, бо бізнес важливіший за  людське життя. Під пластирями  політкоректності й демократії розкладається плоть душі. Це значно  небезпечніше, ніж  свіжі рани українців, завдані беззаконністю, війною і  національним приниженням з боку сусідніх держав. Сатисфакції не буде, а сатисфакцією може бути тільки об’єднаний хрестовий похід проти найбільшого злочинця в історії людства.То буде шляхетний  акт людяності,що врятує світ від самознищення. І дасть шанс людям жити в гармонійному природному середовищі. Криза людяності  не може бути локальною – все зараз пов’язане .Коли прокидаються розум і гідність, Божа машина працює без перебоїв.Так влаштований світ.