Kанал RSS

Земля обіцяна. Враження.Ч.1

0

Жовтень 16, 2013 від Галина Пагутяк

ізраїль 001

 

 

Єрусалим:

 

Я сиділа, притулившись спиною до стіни Старого міста, на зеленому моріжку й ніхто мене не чіпав.Хтось спав, хтось обідав, навпроти гудів арабський квартал і вгору підіймалась вулиця Пророків.

 

 Вечір. Ми стояли на дахах старого міста й дивились, як заходить сонце. Справді, Золоте місто «з прозорими воротами і яскравою зіркою».

 

Почався шабат.Біля Стіни плачу – повно евреїв-ортодоксів, по-різному одягнених.Хто в білих панчохах, хто в атласному халаті, хто в хутряній шапці.Зранку хтось за стіною будинку виводив нігун.

 

Дитячі візочки чорного кольору.Життя в чорно-білій гамі від початку й до кінця.

 

Клезмерський концерт у центрі ідишу.Нас обносять вогнем і кожен долонями забирає собі частку вогню шабату.

 

На автовокзалі чекають закінчення шабату, щоб почався рух автобусів.Видно рабина, що стоїть на другому поверсі, пильнує, щоб усе було по закону.На обличчях пасажирів – нетерпіння.

 

Під маслиною біля Дамаських воріт я розмовляю з фантастом Павлом Амнуелем. Не помічаємо, як тінь посувається і ми опиняємось на сонці.

 

На вулиці Мішналот немає машин. Там завжди повно котів, яким щедро насипають двічі на день сухого корму. Кіт на івриті буде хатуль, а кицька – хатуля.

 

У шабат базар Махана Єгуда порожній і тому видно фреску з щуром у костюмі й при краватці.

 

Опівдні біля однієї ятки моляться мусульмани.Один з них тримає Коран.

 

У Музеї Ізраїлю – перша християнська церква.Інтер’єр з білого мармуру.Престол, хрест і купіль. І все.

 

 Фреска часів перших християн – дикий виноград, надзвичайно реалістично.

 

Гіркий мигдаль у покинутому арабському селі. Інжир, гранат – усе напівдике.Дочка цитує мені вірш  ізраїльського поета про те, як дике каміння довкола Єрусалиму гарчить, бо неприручене.Камінь тут жовтий як людська кістка.Усе збудовано лише з місцевого каменю.

 

Карта світу 15 століття.В центрі світу – Єрусалим. Хто б сумнівався.

 

На світанку ще видно зірки.Хмари зявились тільки в останній день.Наче привиди.

 

Тут ніколи не жовкне листя і завжди цвітуть квіти.

 

 


0 коментарів »

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *