Ви хочете стати письменником? А яка у вас мотивація? .Мотивація буває різна.1) це – легко, якщо вмієте скласти пару речень докупи. На художника чи музиканта треба вчитися дуже довго,щоб отримати основу і дуже багато працювати. На письменника –нє. Якісь там курси впродовж місяця-двох,і вистачить з вас.2)  досягнути успіху, тобто проводити презентації,роздавати автографи і давати інтерв’ю,отримати  Нобеля. Що ви гірші за інших? 3) заробити грошей,хоча в Україні це нереально,хіба що писатимете як Дарія Донцова по книжці  щомісяця в перерві між презентаціями.

Про що писати,коли життєвого досвіду нуль? Про себе коханих. Як ви їсте, спите, з ким спите,випиваєте, з повною торбою грошей  мандруєте по лондонах і парижах,зустрічаєте фатальних чоловіків(жінок).Звісно,це все ваші фантазії. Була б у вас торба грошей, за вас би писав хтось інший.

Для кого писати? Насамперед  для кола таких самих як ви письменників. Гуртом легше бити класиків,живих і мертвих. Та й якщо вони вас хвалитимуть,і ви їх – то взагалі буде супер.

Як писати? Так щоб вас легко можна було  перекласти англійською.А то  писатимете замудро,ніхто вас не захоче перекласти. Таке не продається,а раз не продається,  то і не видається.

Експерти з Інституту книги радять  просувати свої книжки і в хвіст,і гриву. Це коштує грошей.Тому краще видаватися у великих комерційних  видавництвах,які  підтримує той же інститут. Вони  мають  ресурси для цього. Ви поїдете в промотур, виступите на подіумі, як модель, потрапите в еротичний календар, якщо  маєте відповідний вигляд, вас повезуть на якийсь Міжнародний книжковий ярмарок,а після цього, як отримаєте якусь міжнародну премію, можете нічого вже не писати,крім блогів. Бо  все,що ви могли сказати, ви вже сказали в першій книжці. Але підтримувати в собі письменника можна безконечно. Головне – всюди світитись . На всіх фестивалях,тусівках,в телевізорі і Фейсбуці. Мрія,а не життя, еге ж? Літературний шоу-біз це називається по-культурному. А коли таких як ви багато,т о можна приступати і до консервації літературного напряму. Рейдернути всі видання, журі всіх престижних премій, захопити сайти, проникнути в шкільну програму,і навіть  взяти досі неприступну цитадель – Інститут літератури,який  єдиний нині ще бодай трохи зберігає академічну доброчесність. Той,що  імені Тараса Шевченка.

Кілька дрібних  зауваг.Утім, дуже важливих.

-приятелюйте з потрібними людьми,особливо,тих які мають вплив і зв’язки.

– будьте провокативні – ніщо так не сприяє успіху як скандал. Він створює вам репутацію, а не псує. Ляпніть якусь політичну дурницю,або влаштуйте  стриптиз. Правда,публіка дуже в нас балувана  – бачить скандали щодня.

– Кон’юнктура  зараз та сама, що була чверть століття тому – алкоголь, секс, ненормативна лексика. Якщо  ви надмір цнотливі, то  -кава, картатий плед, Львів, і пристрасне кохання з атошником  чи мільйонером. Якщо ви ще не забули села, з якого вийшли – ідіотизм сільського життя.Ага, зараз у тренді гастрономія,особливо,  всілякі екзотичні страви. Це – найпростіший шлях до серця не лише чоловіка,а й читача. Рецепти знайдете в Інтернеті. Читач повірить, що ви все це самі їли і пили десь на Рів’єрі.

– фентезі, любовний роман,костюмований історичний роман – це ваше. Наукова фантастика, біографічний роман,історичний роман, інтелектуальний детектив – не беріться за це,бо буде боліти голівка. Ви ж не лох, щоб сидіти в архівах роками, стати спеціалістом з астрономії,фізики чи молекулярної хімії чи, принаймні,скористатись послугами консультантів. І вже точно не станете мордуватись писати сонети чи хоку. Це – вища математика,на біса вона вам!

– сюжет-головне, його можна підібрати і з серіалів,і з бестселерів.На всі звинувачення у плагіаті відповідайте наївно-щиро: а що не можна? Або зухвало – це ж постмодернізм,а ти – відсталий совок,згинь, сатано.

– сюжети треба міняти, а персонажі можна переносити з роману в роман. Вони ж картонні, це не важко.

– письменник (письменниця) повинен стежити за модою,аби на презентаціях читачі корчились від заздрощів.Тоді вони не слухатимуть,що ви  кажете.

– не надто переймайтесь своїми текстами – завжди знайдеться той, хто пише ще гірше ніж ви. Та й не факт,що вас хтось читатиме, якщо ви бренд, кумир,і зірка,зліплені нашвидкуруч.  А от фоткатися  з вами хотітимуть і в черзі за автографом постоять. Не важливо,що ви пишете,важливо як ви все це подаєте.

Боже, яке прекрасне життя в письменника після того, як він видасть книгу і просуне її так, як радять експерти  і прогресивні критики. Не те,що колись: несли тяжкий хрест,голодували,  працювали як прокляті над одним рядком, сиділи в тюрмах і вмирали за свої переконання. Атстой,одне слово.