Чомусь на серці неспокійно від побаченого в Дунаєві. Хутірець під горою.Одна хата велика, хоч і стара, але задбана.Навіть трактор стоїть на подвір’ї. Коло неї розвалена хатина, геть обросла бур’янами,шибки повилазили, дах посипався.Коло неї навіть городу не було, дві грядки, певно. Сонце туди тільки, коли хилиться на захід, заглядає.

Через дорогу – ще одна хата.Стара, але жива, бідніша, пофарбована у два кольори: зелений і червоний.Старезна чорна стайня і шопа ніколи не бачать сонця.Там і трава не росте, столочена.За ними хащі, відгороджені сяким-таким плотом. Ні квіточки для краси.

На порозі сидить спрацьований старий чоловік,з сивою щетиною на підборідді.Певно,вернувся з городу чи з косовиці.Такий замучений, аж чорний.З хати вибігли дві дівчинки, чорняві, три і чотири роки, притулились. Питаю: де Ви воду берете. Показує на хащі: там. За хвірткою вузька стежечка вниз.Там потічок у напівтемряві і невелика загата, а збоку ямка – джерело, сяк- так облаштоване.

Питаю, чи є в них електрика.Та є, каже чоловік.І показує перехилений стовп, що дихає на ладан.І тут чоловіка прориває.Каже, всюди пише, ходить, щоб поміняли стовпа. Вже п’ятий рік. Він аж тремтить, боїться за дітей.Справді, боїться. Вони єдина розрада у його існуванні.Залишили йому онуків, а самі десь по світах шукають долі. Він тим двом дівчаткам – за тата і маму.З хати виглянула повна старша жінка з ложкою в руці, сховалась відразу.Варить обід.

А як тут взимку, коли засипає вузьку стежку, що веде до центру села? Як тут спускатись до джерела,  такого кволого, що напевно замерзає? Але не це страшно. Страшно, що діти постійно в небезпеці, бо поруч вода і стовп, що ось-ось впаде.Через пару років дітям до школи йти тією стежкою, і ще взимку.Якщо школу не закриють. То я вже сама собі домислюю, бо виросла в селі, і колись у нас загинула дівчинка, наступивши на обірваний провід.

Дівчатка встидаються, малі дикунки.Вони не мають тут навіть з ким бавитися.Хуторяночки.Баба з дідом вмикають їм телевізор, збиваються з ніг, щоб допильнувати. Вони  тут попри все щасливі вчотирьох.І наразі живі й здорові.