Екологія нашої літератури не менш забруднена ніж природне довкілля, і вже майже досягла стану подібного до стану Авгієвих  конюшень.Не працюють ті чинники, які оздоровлюють будь яку літературу: пасіонарність ( її підмінила толерантність), незалежна критика ( у нас критика дорівнює абсолютному нулю), інтелектуалізм, переосмислення  національної класики, а не війна з нею. Під пасіонарністю я розумію вимогливість до себе і бажання творити заради майбутнього, а не потреб ринку, а також готовність  і відвагу декларувати літературно-мовний патріотизм і захищати його.З рештою все менш-більш зрозуміло.

Образ собаки в бібліотеці, яка дивиться на книги, але не розуміє їхнього призначення і вартості, я надибала у статті російського культуролога С.Малахова, і він надзвичайно точно характеризує відсутність орієнтирів не лише у читача, а й у видавця і письменника, й, безперечно, критика. Варвар бодай розгорне книжку, собака просто гавкатиме.Про екологічну загрозу свідчать не лише байдужість влади та  геополітична ситуація.Все це було й раніше вкупі з ідеологічною цензурою, й нічого – вижили. Комерційний підхід до літературного твору за 20 років настільки деморалізував усі сфери літературного життя, що нащі бібліотеки справді заповнені «собаками» та іншою живністю.У наші нечисленні літературні сайти  проникли непотизм, піар, реклама, хамство, невігластво, ну й корупція, як же без неї. З таким не можна вести дискусій. Я взагалі схиляюся до думки, що на це навіть ображатися не варто.Лише ігнорувати і робити свою справу.

У нас щороку виходять чудові книги, на які ніхто не пише рецензій, бо вже й не потрафить.Наприклад, «Буколіки.Георгіки» Вергілія в перекладі Андрія Содомори. Де фахівці, які б оцінили якість перекладу? Чи святкують українські інтелектуали вихід українською творів Канта,що триває вже кілька років? Чи знають молоді поети Леоніда Кисельова, збірник якого вийшов щойно? Кожного року у нас з’являється щонайменше сотня достойних книг, про які по суті нема кому писати, бо всі обговорюють черговий скандал уксучліту. Марнування часу.А час втікає. Tempus fugit.

(А собаки – чудові істоти, я їх дуже люблю, хоча тримаю вдома котів.)