Скільки раніше ламалося списів довкола Коліївщини, і скільки ламається їх нині.Від заклику, що є нічим іншим, як відчаєм від безсилля, повстати проти існуючого стану речей – до безплідного націонал-патріотичного гламуру, від обережної правди до різкого осуду і навіть самоосуду. Тема, що й казати, актуальна, Читати більше »

…В таємних підземеллях Києва (Львова, Одеси, Харкова) існують ще з часів КДБ машини, які посилають особливі сигнали, що пригнічують, викликають депресію, паніку, одне слово, впливають на населення, щоб тримати його в покорі. У цьому переконаний один поважний літній чернець, колишній фізик. Читати більше »

Хибні думки людей

Люди вважають, що добро і зло мають спїльний корінь, аби виправдати неминучість зла.

Люди вважають, що несвідома жорстокість не є , власне, жорстокістю..
Люди вважають, ніби мають пріоритет стосовно інших істот,виявляючи при цьому примітивність власного мислення.

Люди вважають, що етика має біологічне підгрунтя,через що їхня еволюц ія тупцює на місці. Читати більше »

На світі немає нічого важливішого, ніж збереження і захист довкілля, однак саме його без найменших докорів сумління приносять в жертву політиці та економіці, щодня і щогодини. Наскільки людство не готове до природних катаклізмів, показав нещодавно «кінець світу», на якому нагріли руки всілякі шахраї, пропонуючи бункери за плату, а наївні земляни раптом втратили рештки здорового глузду, збираючись перебути Апокаліпсис з кількома банками «бичків у томаті» й пакетиками Мівіни. Захисників довкілля у нас вважають у кращому випадку за блаженних, а в гіршому – їх закопують в болото чи заливають бетоном ті, з ким вони воюють. Це тому, що суспільство неготове діяти рішуче і одностайно. Читати більше »

Ту чи іншу мову можна зробити мертвою двома способами: повільною інтоксикацією чужорідною ментальностю або фізичним знищенням активних носіїв мови. В історії людства мовні геноциди починались завжди ззовні, але згодом переходили в колективне мовне самогубство.Механізм поневолення народу через знищення його мови відомий з найдавніших часів.Нічого нового політики в сучасній Україні не вигадали.Усе це вже було. Читати більше »

В усьому світі тепер нечасто апелюють до шляхетності, гідності та справедливості, бо ці якості людського існування начебто більше не потрібні в ХХІ столітті. Втім, не слід вірити календарям: зміна дат без зміни свідомості нічого не варта. Людина залишається людиною, доки в неї існують духовні потреби, а консумоване й корумповане суспільство їх заперечує, висміює, або просто ігнорує. Колись ми в цьому переконаємось, а зараз я хотіла б розповісти про конформізм на пострадянських теренах, про те, що він не здатен відповідати на виклики часу, а отже робить людину беззахисною перед неминучим розвалом цієї системи. З точки зору свого покоління, чия юність припала на часи брежнєвського застою. Читати більше »

Брама для Месії

В Старому місті Єрусалима ( Єрусалем, Єршалаїм-як називають його мешканці) сім брам.Тільки одна з них – Золота, зачинена, власне, замурована. Брама для Месії. Євреї вважають, що правдивий Месія пройде й через таку.Надто багато лже-Месій заходило через Золоту Браму й щоразу вони викликали розчарування. Немає нічого сумнішого, ніж розчарування народу в своїх провідниках. Що ми особливо відчуваємо у себе в Україні, де кожного разу, пройшовши крізь браму парламенту, маленькі месії миттю перетворюються на захланних і корумпованих божків. Знову і знову. Читати більше »

Львів’янин у третьому поколінні Михайло Петро Боїм, онук того самого Георгія Боїма, що збудував славетну каплицю біля катедри, не є цілком забутий в Україні. Про нього навіть зняли документальний фільм, є трохи публікацій у місцевій пресі, стаття у Вікіпедії. Цілком достатньо для гідів і краєзнавців. У підземеллях костелу єзуїтів є урна з прахом, на якій видовбані китайські ієрогліфи. О, та це може бути прах Боїма, привезений з Китаю! – сказали, і вже є готовий міф, який можна розповідати туристам. Хоча ніхто не пробував прочитати ці ієрогліфи, що при бажанні можна зробити, аби встановити істину раз і назавжди. Читати більше »

З книги “Мій Близький і Далекий Схід” повість та есеї. – Львів: Піраміда ( Приватна колекція), 2009. – 136 с.

Із віком я навчилася й собі бути обережною серед обережних людей, котрі знають,що їхні потаємні думки,висловлені вголос,можуть стати відомими широкому загалу, а їхні симпатії чи антипатії використають проти них.Наші почуття потрібно приховувати,а ще краще тримати під замком. Так само буває з довірою: незнайомець може завдати болю, якщо наблизиш його до себе. Людська спільнота звикла дотримуватись різних норм поведінки щодо певних груп людей,і нізто відтоді не є достатньо вільним чи хоча б незалежним. Я намагаюсь менше бувати серед людей,котрі здатні заподіяти мені шкоду, але що з того?

Читати більше »