Національна безпека неможлива без особистої безпеки.Агенти ворога поселилися в домі кожного українського громадянина, який не переймається інформаційною гігієною.Змінювати свої погані звички – жити так, ніби то не Росія на нас напала, а інопланетяни з голлівудського фільму – більшість не хоче.Бо як обійтися без душевних російських серіалів, які ментально ближчі постсовковому поколінню,без російського репу, без  всіляких шоу і сопливих житейських історій  та рецептів,мета яких показати,що ворог має людське обличчя.Хоча, як кажуть у нас в Галичині, ліпше з мудрим згубити,  ніж з дурним знайти. З мудрими не цікаво,це як після «Бандитського Петербурга» дивитись»Сім самураїв».Я недаремно написала «Сім самураїв».Старий фільм геніального Куросави демонструє, як треба боротися людям честі проти бандитів.Але хто в нас люди честі? Ті, кого жінка ховає в гаражі від повістки на фронт, ті,хто їде на заробітки в країну агресора,бо там життя таке саме примітивне і звичне, як в Україні, тобто повсовкове, і не треба вчити мову, дотримуватись цивілізованих правил? Чи, може, ті, які втікають з України від корупції, вульгарності і неможливості реалізувати себе? Чи просто ті, для яких рів з крокодилами, тобто приватна безпека – це багато грошей, які вирішують всі проблеми? Тепер дивіться, що з того вийшло. На війні за тих дядьків, які ховаються від обов’язку захищати Батьківщину, гинуть зовсім юні, вісімнадцятилітні.Посполиті встають з колін після того, як проїде похоронний кортеж і їм нема гадки,що той хлопчина з Пустомит чи Полтави міг би не загинути, якби вони не відкупили своїх чоловіків і синів-тридцятиліток у військкоматі,бо зрілий чоловік обережніший і досвідченіший.А коли здоров’я не дозволяє, то можна готуватись до самооборони, принаймні, тренувати тіло і дух.Але ворог – це не росіяни, а інопланетяни, і з безвізом можна тепер втекти і в Європу.Вони всі, правда, кажуть, що будуть захищати свою родину.Тобто просто втечуть, бо для них Батьківщина,там де заробіток. Ті, хто не зможе втекти,загинуть.На це є також приповідка: чому дурний – бо бідний. Мати  навчила їх любити лише себе, а не ближнього, не навчила любити Україну такою, яка вона є, а не такою, яку збудує для них влада.Школа не навчила критично і незалежно мислити.Дух інфантилізму завадив стати дорослими.Культура, наука і освіта в Україні опущені нижче плінтуса, бо засоби масової інформації здатні імітувати все і навіть видрукувати на принтері зразок для наслідування, імітацію людини –бездумного і безпечного споживача,який живе у віртуальному світі з віртуальною війною. Навіщо справжнє,  коли є імітація?

Заламувати руки і розпачати – це теж імітація, театр, ознака незрілості.А ось рів з крокодилами довкола свого розуму і серця – це реальність.Рів між чужорідним і ворожим,між якісним і неякісним, між честю і безчестям може викопати кожен і отримати моральну втіху від того, що відтепер ніхто не зможе  окупувати ні його тіло, ні душу.А коли таких людей стане багато, тоді й засудять тих, хто вкрав гроші на державний рів з крокодилами, за законами воєнного часу.