Є  великі залізничні станції, які ніколи не сплять,а є зовсім крихітні, де раз на день зупиняється потяг на два вагони, де можна присісти на лавку і слухати спів пташок годинами.Якогось дня їх зачинять,колія заросте травою, а станційний будинок розграбують, як це зробили в Добромилі.Іван Франко помер давно і вже не сяде на станції «Добромиль» у фіакр,що його запропонує єврей-візник,бо той теж помер,точніше був убитий разом з родиною фашистськими окупантами. Вагома причина закрити станцію.

Соціальні мережі іноді нагадують в’язницю. Приносять їжу і всі накидаються на неї.Потім миски порожніють і люди з нетерпінням чекають вечері.Хто готує ці всі страви? На якій кухні.Чи всі кухарі чисті і чесні? Над цим ніхто не замислюється.Це – річ непосутня, не по суті.Якщо є факт, чому б його не обговорити, не висловити свою думку.

Непосутні речі насправді є знаками майбутнього, чим менше їх обговорюють, тим вони коштовніші.І оскільки приходу майбутнього ніхто не помічає, то потім дивуються,чому ж воно таке несподіване і навіть моторошне.Як не звертали увагу на ностальгію за порядком як при Сталіні, чи тюремний жаргон ідолів укрсучліту, чи виступи зірок шоу-бізнесу в оперних театрах.В результаті маємо гібридну війну і гібридну культуру, яка перетворила людей на хтиве, жадібне і цинічне стадо.Всі квапляться сісти у фірмовий потяг, а не сидіти й слухати пташок на маленькій станції, щоб її не закрили завтра,бо від цього справді може розірватися серце.

В околицях Добромиля зникає вода в криницях, вивірки оселяються на обійстях, бо вирубані всі ліси тими, хто мав би їх захищати.

Корови не дають молока, гинуть бджоли, бо земля отруєна хімікатами.І стрілки переводять на вітряні електростанції, бо яка з них користь.Від них не додасться мармуру на сходи і позолоти на меблях.

Саме непосутні речі отримують пару лайків, як милостиню,і коли вони стають посутніми – отримуємо засипаний сміттям Львів, ураган, повінь, чи бордель, де місцеві дівчата торгують своїм тілом, бо в дитинстві всі хотіли бути принцесами і «каралєвами».

. Але щоб це помітити,треба відчути біль іншої істоти, треба думати.Про ефект метелика  знають всі, але ніхто не хоче вклонитись землі, щоб  побачити того метелика під ногами. Бо часом він опиняється і на швидкісній трасі, прямувати якою у майбутнє значно комфортніше.