8. Королівство. Пригодницький роман. – Тернопіль: Джура, 2005. – 288 с.

Перша моя дитяча книга. Видати дитячу книжку в Україні дуже важко, якщо не маєш зв’язків, або ця справа не пущена на конвеєр, коли штампують якусь серію і залучають до неї всіх підряд. Дитяча книга – це надзвичайно серйозно, але, як правило, її пишуть лівою ногою. Через те у нас повно чтива, яке не дає нічого ні серцю, ні душі.

Я писала «Королівство» як молитву, вкладаючи у нього все те, про що мріяла, але не знайшла в часи свого дитинства.Дітям теж потрібен Притулок. Я написала книгу, яку хотіла колись прочитати. Якби мені трапилась така книга, то, можливо, моя юність не була б такою сумною і неприкаяною.
Єдиний, хто наважився ризикнути, був тернопільський видавець Василь Ванчура.І хоч потім сяйво наших стосунків померкло, книжка залишилась. Микола Жулинський написав у передмові про те, як читав рукопис разом зі своєю чорною кицькою. Потім він роздаровував «Королівство» усім знайомим дітям. А нічого мені більше й не треба. Не розрекламована, не розпіарена, книжка все ж знайшла собі читачів. Мої читачі – як золото.Вони читають мої книги не за чиєюсь вказівкою. Вони віднаходять їх як віднаходять гриби у лісі.
На обкладинці – моя дочка, Владислава у віці 15 років, як одна з головних героїв – Люцина. До речі, Люцина – покровителька пологів.Вона допомагала новому життю прийти у світ. Коли я писала «Королівство», то радилась з нею, а закінчення книги ми відсвяткували з нею та її приятелькою Галею Павлишин, майбутньою письменницею. Ми їли торт, морозиво, і я показала кілька порожніх ручок, якими писала роман.Половина світу шаленіла від Гаррі Поттера, а друга половина шукала йому альтернативу. А я просто жила в Королівстві, де люблять книги і котів, і куди зло може потрапити лише для того, щоб відтінити добро.

Фрагмент

Золоті слова Королівства:

Складних рішень завжди багато, а просте – лише одне і краще обрати його (Олімпій ІІІ).

Скористатись з меча тільки у крайньому випадку.

Нападати, щоб захищатись.

Нехай меч стане прахом, якщо на нього впаде бодай крапля невинної крові!
(Три правила Лицаря Королівського Меча).

Тут є усе, крім твого власного розуму (напис на комп’ютерах у Королівстві).

Раби можуть лише мріяти, а не боротися (Силентій Довгоногий).

Пробивши мур, до Королівства не потрапиш.

Справжні книжки не горять у вогні і не тонуть у воді, і якщо вітер повідриває сторінки, ми зберемо їх докупи, обійшовши задля цього увесь світ (із клятви Книжкових Гномів).

Якщо не можеш знайти дверей – намалюй їх на стіні.

Сірий кіт у сірій кімнаті, хто його впіймає?

Принцами народжуються, але королями стають.

Золота горо, золота горо! Де ти була вчора? (Лічилка).

Подбай про тих, хто близько, а про тебе подбають ті, що далеко.

Мудрі люди частіше посміхаються, ніж немудрі.

Закони – сліпі. Щоб залишатись людиною, треба їх час від часу порушувати (Старі).

Ти ніколи не опинишся в незручному становищі, якщо казатимеш правду.

Повінь починається з того, що впала зайва крапля дощу.

Пам’ятай! Даючи силу, чари забирають час твого життя (напис на чаклунській книжці).

Щоб пізнати когось, треба уявити себе на його місці.

Відповідати за долю родини і друзів та відповідати за долю цілого народу – одне й те ж (король переліток).

Дерево, котре не доглядають і над яким знущаються, може залишитись живим, але ніколи не виросте до неба (мудрість переліток).

Нехай буде легкою дорога того, на кого чекають.

Застояна вода висихає, а вчасно відкритий потаємний хід рятує замок від облоги.

Обережність личить кожному, але не королю.

Лише часом можна виміряти правду.

Чорний птах закриє сонце, але не плач! Білий птах його прожене (колискова).

Кожен має право на таємницю (із Закону про таємниці).

Закони можуть врятувати, але можуть і погубити, тому над ними повинна стояти Справедливість для всіх і для кожного.

Врости у землю корінням, щоб ловити вітер (мудрість переліток).

Лад у бібліотеці навіює думки про гармонію, яка панує у Всесвіті (напис над дверима кабінету Теренція, Королівського Архіваріуса).

Як Білий Птах поб’ється з Чорним Птахом, настане день чи ніч? (Загадка).

Які люди, такі їхні книги.

Для мудрості й доброзичливості двері будуть завжди відчинені (королева Олімпія).