1.

Під шаром глини і дерну в старому алебастровому кар’єрі поблизу містечка Журавне – палацова підлога. Які дивовижні речі можна було б зробити з каменю, що «пам’ятає»! Але промисел знищений за роки Незалежності й містечко,осяяне мудрістю Миколая Рея, відвернулось від його настанов: користай з того, що в тебе під ногами. Чим можуть похвалитись вимираючі галицькі містечка? Новими церквами з золотими дахами,парканами довкола особняків, на тлі зруйнованих старовинних пам’яток і немощених вулиць? У Вижниці на Буковині зуміли використати минуле задля комфорту і процвітання, і зберегти усе, що має цінність. Натомість інші містечка або заробляють на невибагливих туристах зі свідомістю совка, або лежать в пилюці та бур’янах. Нема громади – немає міста. Не треба багато енергії, щоб виточувати з каменю красиві речі, замість того,щоб відкривати крамнички, однакові від Карпат до Криму. Кілька майстрів  – і місто отримає друге дихання.

Кожне містечко піднялось колись завдяки якомусь промислу. Перемишляни завдяки пасікам. Дрогобич завдяки солі. В Угнові шили чоботи за особливою технологією. Той материнський капітал і треба вкладати в майбутнє. Бо прийдуть нові колонізатори і занапастять міста і села,отруять землю і мізки.

2.

Кожен має своє місце в цьому світі і  фах, що йому відповідає. Не може стати філологом той, хто погано знає математику, а тільки той, хто любить слово. Але куди пройшов на бюджет, туди і йдеш. Руйнуєш собі долю і не буде тобі щастя. Молодь, яка не бунтує і не воює за свою мрію, поповнить ряди пристосуванців і рабів.  А все тому, що мрію було вбито ще в зародку, зроблено аборт. Всі наші біди від того,що більшість людей думає про швидке збагачення, а не про власне щастя і наповненість життя. Тому люди неспокійні й прагнуть обгородити себе високим парканом.  Бо їм соромно.

3.

У 90-х роках наші інтелектуали забалакали тарабарщиною, яку можна було просто перекласти людською мовою і тоді вийшов би або нонсенс або цілком банальні думки. А інші вирішили збагатити літературну мову російським матом. Касталію не збудуєш на тому. Наша Касталія – це глибока і шляхетна україноцентричність, високе бароко. В її тіні може розвиватись і масова культура. А вийшло навпаки.Тобто вийшов пшик і багато галасу.

4.Було б добре, якби аморальність влади сягнула нарешті дна, бо тоді б частина суспільства б почала діяти. Але ЗМІ та імпортована масова культура риють все нижче і глибше, затягуючи у пекельний вир навіть людей досі притомних. Знати б де те дно і чого ще сподіватись.

5. Темні часи релігійного фанатизму і забобонів можуть існувати поряд з високими технологіями усюди, де виховання особистості не є пріоритеті, і де колоніальний кіч видається за традицію. Якби люди могли побачити себе збоку, вони б вжахнулись. Але вони якщо й дивляться на себе, то очами таких самих як вони.
6. Роман Олексія Ганзенка про те, як правда знищує  гнилі стовпи цивілізації, нагадав мені одне американське оповідання про способи пограбувати банк. Не дивно, що оповідання не опублікували, бо способи пограбування були дуже реалістичні. А роман Олексія не може з тієї ж причини знайти собі видавця. Правда завжди одна і вона не є ні доброю, ні злою.Вона озброює і обеззброює, вбиває і рятує. Це єдина річ на світі, яка робить нас сильнішими.