Галина Пагутяк

  Під тиском несприятливих обставин і реальної загрози втратити державу, українці починають потрохи прозрівати, не чекаючи Месії. Громадянське суспільство потрохи перебирає на себе контроль за минулим, звертаючись до локальної історії чи переосмислюючи окремі події. Воно слухає голоси свідків,а не ідеологів режимів.  Є перспектива на Українське відродження. Насамперед у сфері кіно, яке потрохи розвертається в бік національного. Блокуються всі фальшиві заяви про двомовність та мовну толерантність – дуже енергійно. Поступово відбудеться кристалізація культурного  спротиву  їй нічого не завадить: ні «прачечная»,що називається Міністерством культури, ні кволі потуги загнати освіту в прокрустове стійло ліберального шовінізму. Не так уже й зле в Україні, де Читати більше »

  Курси манікюрниць коштують як мінімум 7 тисяч гривень. Курси літмайстерності – 2-3 тисячі. Книжку можна видати за 20 із самовивозом,  самопродажем , саморекламою. Якщо писати щодня по сторінці,то за рік можна написати 365 сторінок і назвати це романом. Втім, в Україні уже можна лівою ногою писати блоги  на злобу дня і, назбиравши на книжку, сміливо подаватись на Шевченківську премію, яка впевнено зараз дрейфує від літератури до публіцистики. Без фаху манікюрниці,як і без фаху працівника літ індустрії можна обійтися. Як і без їхніх послуг. Але молода дівчина, яка навчилася працювати з нігтями, пізнала тонкощі ремесла, як і перукарка завжди можуть Читати більше »

  Знання рідної та світової культури ще не робить вас культурними людьми, але  допомагає відчути себе впевненіше і самим визначати пріоритети. Найпершим пріоритетом має стати  рідна культура над усіма іншими національними культурами. Світова культура – це розмаїття  національних культур, тільки й усього. Це – абсолютна істина. Вона не обговорюється в культурному товаристві,  як не обговорюється вміст бабусиної скрині з точки зору сучасної моди. Якщо ж ви опинились там, де протиставляють буцімто вбогість української культури  багатству світової, то ви втрапили межи ідіотів. Це вам підтвердить кожен француз,  англієць чи поляк. У них, якщо й виникає щось подібне, то на маргінесі. Оскільки Читати більше »

Я не лише письменниця, а й читачка. Мені пощастило в дитинстві відчути смак і запах слова рідною мовою не лише в спілкуванні з людьми, але й з книгами. В четвертому класі мама купила в Дрогобичі «Неопалиму купину» і «Собор», сестра притягла переписані вірші Леоніда Кисельова, Василя Симоненка, а вдома час від часу обговорювалися теми, за які моїх батьків вчителів могли зробити рядовими колгоспниками. Мама з татом виступали в самодіяльному театрі, який ставив Франка, Карпенка-Карого,як за часів «Просвіти». Мама купувала книги, які досі є окрасою моєї бібліотеки : Іван Величковський, Григорій Сковорода, Літопис Самовидця.Тато роздобував десь грубезні історичні романи, наприклад, «Людолови»,»Мальви», Читати більше »

  Класику починають в Україні згадувати,коли біда, і слів бракує, аби передати почуття з приводу того всього. Тоді і Шевченко – месія, і Франко – пророк. Навіть постмодерністське болото, яке вибудовувало свій канон на шельмуванні та запереченні Кобзаря, Каменяра, а особливо «селянської « літератури, мовчить собі політкоректно і толерантно. Ось уже й Улас Самчук опинився серед лектури українців. Дасть Бог, у такий спосіб вивчимо історію рідного  красного  письменства і дійде ще черга до проклятих ідеологами укрсучліту «Миколи Джері», «Хіба ревуть  воли як ясла повні?», «Фата моргана» та «Борислав сміється». Бо вони актуальні, а стьоб над шароварами і «Ще не вмерла Читати більше »

Завершуємо цей рік з глибоким почуттям сорому. Не за себе, а за все содіяне на наших очах, тридцятирічний підсумок постколоніальності, коли тепер вистрелили всі повішені на стінах рушниці,як петарди на Новий рік. Соромно за владу, яка є суцільною  ганьбою  на цілий світ,зміїним клубком московських холуїв. За те, що в нашій країні, як у тій лірницькій пісні: Нема в світі правди,правди не заськати,бо тепер неправда стала панувати. При владі нема жодного патріота і бути не може. Крах правосуддя досягнув апогею. Конституція схожа на драну латану сорочку, яка годиться,щоб нею мити підлогу. Лицемірна брехня стала цинічною брехнею. Опозиційних ЗМІ практично не існує, Читати більше »

  Аби ви даремно не витрачали час, відразу повідомлю тему мого допису. Шах українській культурі – це зачистка шкільної програми від творів, які можуть пробудити в дитини співчуття, шляхетні почуття  чи патріотизм. Мат – вишенька на торті, новопризначений Шевченківський комітет. Хочете читайте,хочете ні, але це стосується тих, що збираються залишатися українцями,захопившись ультранаціоналістичними поглядами,як би це було невигідно. Ці дві підтеми тісно пов’язані між собою, просто трохи розділені в часі дві знакові події. А точніше – дві чорні мітки. Змити їх доведеться рано чи пізно, це вже не вперше. Я розумію,що це все почалось давно як спецоперація КГБ, а тепер триває Читати більше »

Тепер люблять казати про дно, на яке опускається влада і суспільство обивателів, що таке-от обрало. Але є ще суспільство вигодуваних на знежиреному молоці глобалізації, яке саме не знає,що хоче. Їх об’єднує не те,що вони обрали таке-от, або не прийшли голосувати взагалі, ні, то лише кінцевий результат. І ті, й ті денаціоналізовані, а що може бути смертельнішим  для держави? Їх об’єднує відраза чи байдужість до  культури, мови, історії свого народу. Це у них від батьків,які слухали «Мой адрес не дом, и не улица» і здобували у фарцовщиків імпортні шмотки чи самі ними торгували. По суті, вони такі самі обивателі, хоч  у Читати більше »

  Нешановні видавці із ВСЛ та їхні автори,що підтримують культурну експансію у Мордор, вас дуже зацькували опоненти? Ні? Може, хоч попросите вибачення в невинно убієнного  за українську мову Артема Мірошниченка? Український ПЕН-клуб, який так щиро заступається за непристойних фріків, що називають себе художниками,а не бажаєте виступити із заявою про переслідування за українську мову? Міжнародні правозахисні організації,куди має подітися громадянин України,якого  переслідують за вживання  державної мови у власній державі? Хто дасть йому статус біженця? Голуби миру, вас не нудить від політкоректності? Обслуга туристів у  славетному Львові, вам тяжко розмовляти з українськими громадянами винятково державною, а не за бажанням клієнта? Панове журналісти, Читати більше »