Галина Пагутяк

    Збираючись вперше цього року на зустріч із читачами, відчуваю, як мені не хочеться порушувати внутрішню тишу, без якої я б ніколи не змогла здійснитись як письменниця.Мені  не переламати ту дивну ситуацію, що склалась в українському книжковому просторі:  ти мусиш вилізати на люди, бо про тебе забудуть. Не має значення, що ти пишеш, як ти пишеш.Головне – як ти себе подаєш публіці і як на цьому заробляє видавництво.А тут – конкуренція, цинічна і безжальна, бо можна з будь-якого лайна зробити бестселер, вклавши туди гроші.І найчастіше саме з нього і роблять бестселери.Габріель Гарсія Маркес вставав щодня о 5 родині ранку.Перед Читати більше »

    …Ще не було масового розстрілу в прямому ефірі, але вже загинули Сергій Нігоян, Михайло Жизневський і Юрій Вербицький.Їхні портрети трафаретом відбили на воротах львівського «Беркуту».Була неділя, дуже зимно.На барикаді з шин і мішків зі снігом служив імпровізований молебень  худющий чернець .З рукавів благенької дешевої куртки стирчали червоні руки.Чернець покинув монастир під Києвом і як завжди було в нас в Україні, подався  проповідувати слово Боже во врем’я люте, як писав Шевченко.Говорив він дуже просто, може, був селянським сином, і,певно, добирався сюди на попутках, бо в простиї ченців гроші не водяться.Та він жодного разу не сказав слово «гроші», пожертва чи Читати більше »

Цих людей завжди ігнорували, або ледь згадували.Вони ніколи не отримували нагород, про них не писали в газетах.У суспільній ієрархії вони займають останню  сходинку.Всі, хто може кепкує над неосвіченим затурканим сільським людом, що як за часів Гесіода садить усе вручну, працює тяжко «як чорна сіль».І при тому жваво цікавиться політикою і завжди влучно оцінює ситуацію в державі. Колективно радиться, за кого голосувати на виборах і вважає ганьбою для села голосувати за комуняк чи Януковича.(Йой, який встид селу, аж двоє проголосувало).Але рідко обирає собі нормального війта, та ще коли кандидата підтримує велика родина.Правда, це тому, що війт – то насправді не війт, Читати більше »

    Бойки вперті, волелюбні, невибагливі в побуті, одежа їхня дуже проста, здебільшого біла, у вишитті переважає чорна барва.Здавалося б, говір їхній теж суворий і без  прикрас, однак у жодному українському діалекті немає таких дивовижних пестливих слів, і не лише іменників, а й прикметників та прислівників.І  не хіба в піснях, а й у звичайній розмові.Ця незвичайна лагідність аж світиться любов’ю до простих речей, людей, звірят, і шкода, що багато з українців не має змоги відчути на собі магічну дію бойківської бесіди.Єдиний, хто досліджував цю тему – Володимир Сольчаник, професор Дрогобицької української гімназії ім. Івана Франка у 20-30 роках минулого століття.Для Читати більше »

Вчора переглянула дві серії британського серіалу “Табу», що є ніби ілюстрацією до такого постмодерного явища як вікно Овертона.По-простому: руйнування будинку, в якому ніхто не живе, починається з того, що вітер розбиває в ньому шибку.Легалізація забороненого і аморального починається   з того, що про них починають говорити нейтрально, потім обговорюють, далі полемізують,а потім легалізують. Отож, всім відомий людожер Ганібал Лектор. Він – відразливий і водночас могутній.І багатий.На цьому тлі його збочення виглядає пікантно, хоча нівелює все позитивне – могутність, багатство, інтелект. І ось знову – фільм, де канібал, що вчинив інцест з рідною сестрою, до того ж зрадник Батьківщини,кидає виклик корумпованому Лондону.Втім, Читати більше »

  Коли я чую оте мляве, часом плаксиве, що вже нічого не зробиш, що через 20 років української мови не буде, і що всі ми опинимось в рабстві, то це лише маска , якою пристосовуються до дійсності, яка обертається для багатьох згодом банальним колабораціонізмом.Суспільству потрібні люди, готові спокійно, без поблажливості поставити йому діагноз, а вибір лікаря кожен робитиме сам, залежно від можливостей. Ніщо так не оздоровлює, як ляпас українофобу, бо за ним починають вибухати здуті консервні бляшанки.Що вбивці Володимира Рибака і протестантського священика, гвалтівники школярок – теж люди і їх треба вислухати.Що наші солдати вмирають за олігархів, а не за Читати більше »

    Ота коляда, яку досі співають у нас на Львівщині: «Сумний святий вечір в 46-ім році», завжди надає гіркуватий присмак моєму Різдву. Кілька днів тому я стрілася з дружиною нині вже покійного Миколи Модрицького, пані Іриною, яка десять років чекала на чоловіка.Він вижив і повернувся зі сталінських таборів, і навіть написав про це спогади.Його забрали восени 1944 року.З дружиною він переховувався у селі неподалік від Борислава.Йому було 23 роки, а засудили його на 15.Доказів проти нього не було жодних.Просто забрали, бо він був молодим чоловіком і міг вступити до лав повстанців.Власне, вони з дружиною збиралися це зробити, але не Читати більше »

    Дивним і пам’ятним виявився 1616 рік для людства. Тоді остаточно зайшло сонце Ренесансу.Не всі це помітили, як не помічають зараз дійсно важливих подій, які змінюватимуть світ упродовж наступних століть.У квітні помер Уїльям Шекспір, найзагадковіша постать літературного світу, словниковий запас його слів досягав 20 тисяч – річ нечувана для того часу.Він чи не він написав усі ці прекрасні сонети, поеми і п’єси – головна інтрига. Але для читачів важить одне: Шекспір зумів підняти людські образи до рівня символу і на тлі цієї розкоші всі інші  письменники виглядають біднішими. У червні помер Мігель Сервантес.Тут усе зрозуміло.Він писав свого «Дон Кіхота» Читати більше »

    Війні не видно краю.Бліц-криг декомунізації минув і місцева проросійська влада намагається нишком бодай щось повернути.Такого я ще не бачила.У одному з південних міст  на постійній емальованій табличці під вул.Соборною в дужках написано «Леніна».В разі чогось можна Соборну стерти.Це – дуже символічно.Соборність України, за яку віддали своє життя сотні тисяч воїнів Української Галицької армії, була  знищена вождем світового пролетаріату, а саму Галичину тим часом європейські приятелі повернули полякам.Мій дід повернувся, а інші чоловіки з нашої родини лягли кістьми під Вінницею.Вони не ділили Україну на Схід і на Захід, на Південь чи Північ.Для них Україна була територією, де повинна бути Читати більше »