Kанал RSS

Рукавички для кота

0

Вересень 23, 2017 від Галина Пагутяк

    «Кіт у рукавичках  не спіймає жодної миші» – цей вислів належить британському політику і дипломату ХІХ ст.Бенджаміну Дізраелі.Британські коти ніколи не носили рукавичок і не обтинали пазурів, причому залишалися джентльменами.Світ, якщо не вважати куплених Москвою політиків, ві д України теж не вимагає рукавичок.Політкоректність, толерантність у ставленні до окупанта задля тимчасового спокою на континенті, – на межі колаборації, державної зради, або це вони і є.І зовсім не ознака інтелігентності.Ясна річ, за висловлення про розбудову сильної національної держави, за рішучий спротив русифікації грантів і міжнародних премій не дають, і не роблять голубами миру в застарілій громіздкій структурі,що називається ООН.Мільйони доларів Читати більше »


Олюнька

1

Вересень 17, 2017 від Галина Пагутяк

  Хіт 60-х-70х – величенький том прози Андрія Чайківського «Олюнька», замацаний тисячами  селянських рук в Галичині.Її й зараз важко позичити в бібліотеці.Дитиною я перечитувала однойменну повість кожного разу, як вона поверталася до нашої хати від чергового читача.Дуже трагічна історія дівчинки- сироти, яку тяжко скривдили найближчі люди, не викликала в мене якось страху.Я  не раз замислювалась в чому її магія, чому з усіх повістей Чайківського вона зачіпає по-справжньому.Це вона допомогла мені виробити свій стиль і зберегти в собі творчу емпатію.Надзвичайно жива мелодійна мова? Напевно.Але я теж жила на ріці і бачила повінь, хоча вода ніколи не сягала пагорбів.Я знаю. що таке Читати більше »


Галицький “рокош”

1

Вересень 11, 2017 від Галина Пагутяк

  Незнання історії може призвести до суспільної параної.Початок ХХІ століття дуже нагадує початок ХУІІ, особливо, в Україні.Люди, як відомо,не змінюються.Зовнішність і риси вдачі передаються нащадкам упродовж століть, як і психотравми.Існують спеціальні дослідження на цю тему.І відповідно повторюються вчинки,що дає привід декому вважати,ніби історія рухається по колу абоми наступаємо на ті самі граблі.Коли спостерігаєш за емоціями в соціальних мережах і ЗМІ довкола ситуації з Саакашвілі,і знаєш деякі факти з минулого,стає якось спокійніше. Ми маємо радше справу не з ганьбою, а зі спробою створення рокошу, який в Речі Посполиті вважався досить легітимним засобом зміни влади.У нас же не східна деспотія,щоб стинати голови.Конфедерати, Читати більше »


Вино мудрості

1

Вересень 3, 2017 від Галина Пагутяк

Десь приблизно 1750 року Григорій Сковорода помандрував до Токаю. Він не мав змоги як сини магнатів Речі Посполитої і навіть немагнатів навчатись в кращих університетах Європи,бо жив у окупованій Російською імперією Україні,був підданим імператриці Єлизавети. .Добре,що не кріпак. Ця поїздка,що тривала приблизно три роки,надзвичайно розширила обрії українського філософа.Відомо точно,що він побував ще в Оффені (Будапешті), Пресбурзі (Братиславі),ймовірно у Галле і на півночі Італії. Думки біографів дуже суперечливі,бо свідчення сучасників неповні. Історія була така. Після повернення з Петербурга, де Григорій співав у придворній капелі і був знайомий з батьком свого покровителя Вишневського,генерал-лейтенанта і українського шляхтича, філософ повернувся до Києва. Звідти він Читати більше »


Кінець Прекрасної епохи

0

Серпень 25, 2017 від Галина Пагутяк

Коли ми ще були студентами, Іван Малкович розповів,що у книгарні «Поезія» на Хрещатику продають переклади давньоіндійської поезії, і я втекла з лекції,щоб купити собі цю книжку.Все нове, якісне, те, що дозволяло вирватись за межі соцреалізму, нестримно вабило наше покоління. Вкрай рідко десь у театрі можна було побачити Миколу Бажана, Івана Драча чи Миколу Вінграновського,і ніхто не наважувався підступитися до них за автографом, та й навіщо , коли ми їх читали.Закутавшись у плед, сидів у Ірпінському Будинку творчості Григір Тютюнник і пив на самоті.Потім повісився.Надзвичайно скромний і тихий Віктор Близнець  повісився через рік.Шарудів як миша у архівах Валерій Шевчук, або полював Читати більше »


Мати ляльок

0

Серпень 20, 2017 від Галина Пагутяк

    Цфат –неймовірно красиве місто в Галилеї,недалеко від гори Кармель.Місто синіх будинків і червоних,розтрісканих від спеки плодів гранату.Мурашник на горі з крутими брукованими вулицями,по яких у сезон дощів ллються бурхливі потоки. Вчора  мене весь день не відпускав спогад про це місто.Не як центр Кабали і містики,не як місто митців, не таке вже й залюднене, де можна побути на самоті.Я  сподівалась там відчути там щось таке ніби просвітлення,недаремно хотіла туди потрапити, а їхати туди з Єрусалиму далеченько. Автобус зупиняється лише раз – на рівнині Мегіддо, де нібито відбудеться остання битва синів добра з синами зла. Ми ледве знайшли Музей ляльок, Читати більше »


Приватний рів з крокодилами

0

Серпень 13, 2017 від Галина Пагутяк

    Національна безпека неможлива без особистої безпеки.Агенти ворога поселилися в домі кожного українського громадянина, який не переймається інформаційною гігієною.Змінювати свої погані звички – жити так, ніби то не Росія на нас напала, а інопланетяни з голлівудського фільму – більшість не хоче.Бо як обійтися без душевних російських серіалів, які ментально ближчі постсовковому поколінню,без російського репу, без  всіляких шоу і сопливих житейських історій  та рецептів,мета яких показати,що ворог має людське обличчя.Хоча, як кажуть у нас в Галичині, ліпше з мудрим згубити,  ніж з дурним знайти. З мудрими не цікаво,це як після «Бандитського Петербурга» дивитись»Сім самураїв».Я недаремно написала «Сім самураїв».Старий фільм геніального Читати більше »


Чобітки для Уляни

0

Серпень 6, 2017 від Галина Пагутяк

  Шляхетні чоловіки і жінки, де ви?Колись це було якщо не нормою,то, принаймні, зразком для наслідування.Зараз їх вважають анахронізмом, хоча війна пробудила не тільки ницість, а й шляхетність, і найлегше її зустріти в окопах.Шляхетність плекають, виховують змалку, але це не вишукані манери, не чиста без суржику мова, не гарна освіта, хоча вони теж додають шляхетності.Це – бездоганна чесність і відповідність слів учинкам.Це- природнє почуття відрази до корупції і непотизму, що дуже поширений у нас, в Галичині.Це – скромність і працьовитість.Це – готовність протистояти несправедливості і альтруїзм.Скільки людей, які начебто виглядали шляхетно,гнули собі хребти об Систему.Лише одиниці пройшли крізь пекло сталінських Читати більше »


Говоріть своєю мовою, арбереші!

1

Липень 31, 2017 від Галина Пагутяк

    Люди, чи то біженці, чи трудові мігранти, переселяючись до іншої країни назавжди, намагались зберегти національну та релігійну ідентичності.Вони підкорялись законам другої Батьківщини, але міцно тримались за рідну мову і звичаї.Саме тому вони виглядають більш патріотичними, ніж ті, хто залишився вдома у рабстві.Про це пише Карл-Маркус Гаус у книзі «Зникомі європейці», у розділі про албанську діаспору в Калабрії в Італії,яка створена ще у 15 ст, коли албанці  втікали від турків.Спершу турки, потім комуністичний режим зруйнували їх надію на повернення в рідні краї.У глобалізованому ХХІ століття такі поняття як нація, віра, звичаї, мова цькуються або просто вважаються застарілими, і ось Читати більше »


Теорія здорового глузду

0

Липень 25, 2017 від Галина Пагутяк

  У  же багато років моя улюблена примівка:»Так є, але так не має бути».Щоб не шукати виправдання злу і не озиратись, чи хтось підставить мені плече,чи триматись своєї думки.Я волію заблукати у лісі, а не у натовпі.І найважливіше для людини мені здається зберегти розум і душу.У відомому вірші Григорія Сковороди, власне, про це йдеться: вберегти себе у цій божевільні. Зараз такою божевільнею є Фейсбук, де зійшлись у двобої українські громадяни.Одні кажуть, що Остап Дроздов вчинив правильно,вигнавши зі студії чоловіка, який не захотів розмовляти українською мовою, а інші навпаки.Але найбільше мені шкода тих, які на нічийому боці.Спробуй пройти між краплями дощу.Я Читати більше »