Kанал RSS

Плебеями не народжуються

0

Січень 13, 2019 від Галина Пагутяк

Вчора тінню промайнув  у Фейсбуці допис польського театрального  режисера про те, що йому набридло розсипати бісер перед плебсом. Мало хто його відзначив і, як слушно зауважила знайома письменниця, у нас би його обізвали заздрісником і рагулем. І не пустили б до ПЕН-клубу, якби він був письменником. Ще раніше я стала свідком, як один маленький поет грубо обірвав поета великого, звинувативши його в вишиватництві й шароварщині. Причому молоді українські письменники рідко собі таке дозволяють, вони краще виховані і ведуть здоровий спосіб життя. Це означає, що найбільшими ненависниками україноцентричності в мистецтві є кадебістсько-комсомольська креатура, якій вже під 60 і яка воліє бути Читати більше »


Пісня без мови, мова без пісні

0

Січень 9, 2019 від Галина Пагутяк

  Вбогі тексти сучасних пісень навіть страшно публікувати,бо зразу впадає в очі навіть не примітивність,а відсутність змісту. Спроби покласти на музику тексти сучасних поетів вкрай рідко бувають вдалі. Це все має щось означати,бути знаком перемін в свідомості сучасної людини. У неписьменні часи закони, історія,біографія співались. У Карпатах ще донедавна існували пісні-хроніки, а найвідомішою хронікою є пісня про Довбуша,де дуже конкретно описані обставини його загибелі й названі винуватці. Якби не було тієї пісні, довелося б вірити на слово австрійській окупаційній адміністрації. Кобзарі супроводжували військо не для того аби розважати його, вони вели щоденник походів. Лірники теж ходили  і  передавали інформацію. Яку Читати більше »


І дідух. і ялинка

1

Грудень 29, 2018 від Галина Пагутяк

  Це як 8 Березня спричиняє суперечки у соцмережах ,може, не такі палкі, але все ж досить напружені. Дідух чи ялинка.Або – або.  У нас в селі у часи мого глибокого дитинства на Різдво завжди ставили  ялинки, навіть старші самотні люди. У кутку під образами. Ялинка –це особисте, це вісь,яка з’єднує наш дім з небесами, дерево життя посеред раю. У кожного своє. Мама розповідала, що ялинки ставили ще в хаті прадіда, а далі вже нема кому розповісти. У нас, галичан, не лише кельтська кров, а й підсвідома пошана до дерев і страх перед лісом. Тільки смілива людина може забрати до Читати більше »


Те, що мові пасує…

1

Грудень 23, 2018 від Галина Пагутяк

  Вчора у крамниці,де завжди грає пристойна музика,покупці мали змогу  почути суботню радіопередачу про мову. Гладити чи прасувати одяг – було однією з тем випуску. Очевидно,продавці самі слухали пояснення мовознавця.  Там ще лежав на подушці вгодований білий котик, час від часу простягаючи лапку до мисочки з добірними харчами. Такою я б хотіла бачити Україну: гарна музика, чиста мова, усміхнені люди і теплі котики. Мовний комфорт – одна з найбільших потреб людини. Мені пощастило народитись і жити в Галичині, я всюди чую живу мову і помічаю зміни, які в ній відбуваються. Я не хочу,щоб українська мова стала, як це трапилось з Читати більше »


Місія неможлива?

0

Грудень 16, 2018 від Галина Пагутяк

У 90-ті роки урізький священик приховував від парафіян, що церкву записали до Московського патріархату. Потім люди розкумекали і прогнали його з бійкою. Так-от, він казав, що «католицький» походить від слова «кат». »Народна” етимологія. Група підтримки того священика складалася як із неосвічених,так і освічених чоловіків та жінок, і вони переконали себе, що дійсно католик від слова «кат», хоча всі були охрещені греко-католицькими священиками, як їхні батьки, діди і прадіди. Конфесійна приналежність в бездержавній Україні була завжди частиною національної самоідентифікації. Останньою падала саме ця фортеця. Після неї вже й зрада Батьківщини ставала легшою. Вірите ви зараз чи не вірите в Бога,але цей Читати більше »


Як зникають українські роди

4

Грудень 9, 2018 від Галина Пагутяк

  Відомі шляхетські роди – яскравий приклад того,як проіснувавши  століття,рід зникає за кілька десятиліть. Не конче вимирає повністю, але втрачається зв’язок між поколіннями. Ян Щасний Гербурт   (1567-1616) був єдиним сином свого батька Яна і Катерини Дрогойовської, молодший брат помер дитиною. У Яна Щасного та його дружини княгині Єлизавети Заславської був син Ян Лев і дві доньки. Ян Лев  пішов у ченці й помер дуже молодим. Дівчата змінили прізвище,вийшовши заміж. Така сама доля чекала подільських Гербуртів. Разом з ненародженими синами зникала перспектива продовження цілої низки шляхетних чи нешляхетних справ. Властиво,рід існує приблизно 500 років,селянські роди тривають довше,вони чисельніші, далекі родичі одружуються Читати більше »


Де я?

3

Грудень 2, 2018 від Галина Пагутяк

  Спитаймо  себе нарешті – не «хто я?», а «де я?». Це важливо   -встановити координати для того, щоб оцінити власні шанси. Вічним опозиціонерам  і вічним пристосуванцям  не властиве критичне мислення. Це – ознака високого  інтелекту,який не завжди дорівнює диплому і статусу. Широко розплющені очі на світ,а не на  екран смартфона, нічим не затулені вуха, уважність, спостережливість – тільки так можна бачити зв’язок між явищами і дізнатись про розтоптаного  метелика, з якого почався процес руйнування  сучасної цивілізації. Де саме спочиває ця знівечена крихка плоть,ми вже не знайдемо і не попросимо пробачення. Світ просто затканий причинно-наслідковими зв’язками. Нині багато  хто  побачив реальність, Читати більше »


Альтернативна історія української літератури

1

Листопад 25, 2018 від Галина Пагутяк

  Уявімо собі, що Григорій Сковорода  залишився у придворній капелі в Петербурзі, став капельмейстером,написав  кілька десятків хорових концертів,принагідно виконував різні шпигунські завдання, і увійшов в історію російської культури  як «руський композитор 18 века». Або повернувся до Києва і став стовпом православної церкви і вірним слугою Імперії,подорожуючи по Україні в позолоченій кареті. Уявімо, що Тарас Шевченко поїхав до Італії на стипендію від Академії,там обжився,може,навіть і залишився надовго, виконуючи різні шпигунські завдання.І увійшов би в історію російчької культури як «известный русский живописец».Чи здав би братчиків з почуття класової ненависті і вже після цього поїхав би до сонячної Італії. Уявімо,що Микола Гоголь покинув Читати більше »


Рейтинги замість культури

0

Листопад 17, 2018 від Галина Пагутяк

  Залишмо рейтинги політикам і найманим соціологам, культуру вони лише дискредитують. Вже років 15  в Україні лютує епідемія конкурсів, книжкових рейтингів, яка загострюється  наприкінці року, коли визначають найуспішніші книжки. Навіть поважні інституції, осколки радянських часів, Спілка письменників та Інститут літератури не змогли уникнути цього. Та хай би собі були, зрештою, щоб підтримати фізичне існування письменників,привести до вартісних книг ошалілого від  нахабного піару  читача. Але все це будується не на принципі ДОБРОЧЕСНОСТі й, авжеж, не на принципі ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. Як наслідок, маємо типи експертів, які: а) виконують роль весільних генералів, котрі ні на що не впливають; б)заробляють на тому гроші;в) не мають Читати більше »


100 років мовчання

1

Листопад 11, 2018 від Галина Пагутяк

  Ніхто вже нічого не скаже,бо нема кому. Є ще родинна арифметика, страшна як коржі з травою у переднівок. По маминій лінії  четверо чоловіків були в січових стрільцях. Один не повернувся, другий повернувся,щоб померти вдома,двоє повернулись. В Урожі насипали в 90-х роках символічну могилу. Там  мав би лежати Григорій Квятківський, син Михайла, 1886 року народження, чоловік Анастасії Басараб, дочки Івана,військовий лікар чи може фельдшер.  Я шукала його у списках, не знайшла, бо списки не повні. Григорій мав двох доньок-Євстахію і Анну. Від’жїджаючи  на війну, взяв у дружини золотий кульчик на згадку. Він захворів  під Вінницею на тиф і в приступі Читати більше »