Kанал RSS

Уніформа і мова

0

Травень 19, 2018 від Галина Пагутяк

  Ти виходиш на вулицю вдягнений в уніформу,  щоб не виділятись,бо так ходять усі. Ти вдягаєш у неї своїх дітей, щоб над ними  не знущались,але не думаєш, що забираєш у них майбутнє, а отже – майбутнє України. Робота, крамниця,спортзал,школа,соціальні мережі,дозвілля – ні кроку без уніформи. Вона – твій єдиний захист,хоч вже зогнила,зітліла,і тхне війною. Вона захищала тебе від голодомору і чорних воронків,допомагала зробити кар’єру,підвищувала статус і головне – робила тебе непомітним,бо таким легше вижити. Не дивно,що ти  вважатимеш це рабське лахміття запорукою повернення до «щасливого дитинства» із маршами , Фондом миру і ковбасою по 2.20. А для молодших – долар Читати більше »


Як виглядає рай

0

Травень 13, 2018 від Галина Пагутяк

  Встати о 5 ранку,щоб сісти під Високим Замком у автобус,  який повезе до Дунаєва. Сама назва містечка, яке у 15 столітті архиєпископ і гуманіст Григорій із Сянока перетворив на фортецю і сам підносив воякам боєприпаси,щоб віднадити татар,нагадує про містичний край за Дунаєм,куди можна потрапити, подолавши страх і відчай. Тут почався Ренесанс, тут був Двір поетів,тут кожен від старого до малого почував себе захищеним і потрібним.Тут панували простота і скромність і закладались підвалини майбутнього  Дунаїва ХХІ століття. Вчетверте ми проводили тут Дунаївські зустрічі в надзвичайно корисному для тіла і духу середовищі. Без промов чиновників, співі під караоке, на подвір’ї костелу Читати більше »


“Культурна” столиця

5

Квітень 29, 2018 від Галина Пагутяк

  Бідний маленький Львів! Забудований до нестями однаковісінькими багатоповерхівками і торговими центрами, заповнений дерев’яними халабудами для китайських сувенірів та їдла,травмований невибагливими туристами, які саме таким уявляють собі європейське місто. З поганою кавою,врешті,куди додають мелену квасолю, зате з хімічними ароматизаторами тепер не проблема. Місто, яким торгують, і задля цього Мадам вбирає його як хвойду в блискітки і пластик. Іноземні туристи дійсно такого не бачили – доступність Львова,де по суті жоден музей не видимий, зате в очі лізуть професійні жебраки, а вуха в’януть від настирливих голосів туристів зі сходу, яких запопадливо і принижено обслуговують мовою держави,з якою ми воюємо. Чомусь у Львові Читати більше »


Зброя національного знищення

1

Квітень 25, 2018 від Галина Пагутяк

  Ті з нас, кого називають совками, з кров’ю випльовують підсвідомий пієтет до російської культури,у непорочності й недосяжності якої десятиліттями переконували  освічені й культурні вчительки в туго накрохмалених білих блузах. Намагаються забути російську мову – де знайти таке зілля?,і хочуть бодай на смертному одрі побачити присутність України в Україні. На п’ятому році війни з Росією  молодь у містах існує суто в рамках російського маскульту, російська для неї мова спілкування і тусування. Чомусь цей контраст вперто не помічають, а це зараз найпотужніша зброя національного знищення, спрямована на  дітей і молодь. Батькам ліньки виховувати дітей українцями,школа служить владі, яку ми всі дружно Читати більше »


Гормон революційності

0

Квітень 15, 2018 від Галина Пагутяк

Все воно виглядає таким безнадійним:маленькі дітки, що щебечуть мовою російських мультиків у мене в дворі й не знають жодної української казки,тупість обивателя, який за гроші зречеться рідної матері, тотальна корупція у кожній владі,телебачення,яке не служить українським інтересам, здеградоване мистецтво…Безнадійне,бо особисто не втрутишся і не зміниш.У приступі відчаю від безсилля  програю собі в думці «Оду до радості» і повторюю «Вічний революцьонер» Франка. Там є гормон революційності. Часом на думку спадають рядки із «Варнака» : «Я різав все, що паном звалось,без милосердя і жалю.» Не тому, що я кровожерна істота, просто ці рядки теж мають у собі нестримний революційний порух. Мертве серце Читати більше »


Етимологічний жарт про етрусків

0

Квітень 11, 2018 від Галина Пагутяк

  Я люблю дивитись документальні фільми на історичну тему про всілякі давні  цивілізації. Свого часу подивилася кілька російських для порівняння. Колись  я чула на одному семінарі дуже схвальні відгуки про те, що росіяни вміють знімати документальне кіно. Українці,звісно, ні. Правда, то було ще перед війною. Єдині фільми про етрусків, які мені вдалося знайти в Ютубі, були російські. Чого це росіяни так цікавляться етрусками,мені стало зрозуміло, як тільки я почитала назви. Стережіться, італійці, бо ви живете на ісконно руской земле. Виявляється  московські міфотворці  розшифровують назву народу, який творив на теренах сучасної Італії, як «еторусскіє». І на цю тему створено цілий блок Читати більше »


Демографія і культура

1

Березень 28, 2018 від Галина Пагутяк

Українська література – найсильніша у світі, бо здатна до оновлення.І доки матиме цю здатність, доти залишатиметься такою. Світ  про це ще не знає, бо завіса між нашою словесністю і літературами світу не розірвана, а поточена міллю. Замість того, щоб популяризувати перевірених часом авторів, класику, щоб стало зрозуміло, що окрім розпіарених пігмеїв укрсучліту у нас були титани і велетні, держава соромливо приховує україноцентричність та самобутність письменників, які послуговувались діалектом. Тобто вона повинна була це зробити відразу, на зорі Незалежності, застосувавши історичний метод. Бо тільки явивши світові всю тисячолітню велич української літератури, яка творилась в жахливих умовах колонізації із забороною мови,можна розпочати Читати більше »


Остання любов Яна-Щасного Гербурта

0

Березень 22, 2018 від Галина Пагутяк

  Славний Добромиль, остання любов Яна Щасного Гербурта,вченого магната і прихильника того, щоб в Україні була Україна, знову зазнав втрати. Унікальний арсенал кінця 16- початку 17 ст. не витримав натиску снігу. Провалився дах. Ще влітку ми ходили довкола нього, попри грядочки з городиною, жахаючись ганебній недоглянутості. Виявилося, що коли йдеться про ремонт і реставрацію, то арсенал ні на чиєму балансі, а коли треба там зробити склад, то є. Але ми всі чудово розуміємо, що для місцевої влади важлива хіба земля під арсеналом, де можна вибудувати черговий генделик. Для тимчасових мешканців Добромиля, то проста халабуда. Як і всі ці старенькі будиночки Читати більше »


По буськів до Самбора

0

Березень 16, 2018 від Галина Пагутяк

  «Запряжемо коней та й поїдемо по буськів до Самбора».Ось і настав час для цих сакральних слів,від яких дитяче серце починає солодко тремтіти. А коли? Завтра. Треба буськів привезти на фірі(на авто) до села. І ти уявляєш собі фіру і на  ній гурт буськів, щоб вистачило на всі гнізда. Я  думаю,що колись буськи не прилетіли і діти так засмутились, що їм сказали:»А видите? Треба було поїхати до Самбора і забрати своїх буськів!» Таке було ще за часів Франкового дитинства. Місто Самбір вважалось  станцією для буськів. Там вони чекали,поки їх заберуть. Хтось таки запрягав коней і забирав. Самбір не завжди був Читати більше »


Три лірники і два Івани

0

Березень 9, 2018 від Галина Пагутяк

Три лірники і два Івани (навіяне Дмитром Донцовим) Сліпий,кривий і горбатий лірники –  у містерії «Великий Льох» символи тих,кого ми тепер називаємо інтелектуалами. Сліпий не бачить реальний стан речей, кривий спотворює реальність,а горбатий,хоч і все розуміє, але схиляється перед сильними світа цього. Те саме можна сказати і про оцінювачів творчості Шевченка.І про еліту взагалі. Для мене особисто найгидкіше видовище бачити, як лев на публіці перед владоможцем чи просто багатієм стає у позу –чего ізволіте? Гібрид марнославства і корисливості. Пантелеймон Куліш, що з віком постатечнішав, закликав «не бряжчати шаблюками»,  бо «політика- не наше діло». Михайло Драгоманов:»Кобзар» – річ, остаточно пережита освіченими Читати більше »