Kанал RSS

Теорія здорового глузду

0

Липень 25, 2017 від Галина Пагутяк

  У  же багато років моя улюблена примівка:»Так є, але так не має бути».Щоб не шукати виправдання злу і не озиратись, чи хтось підставить мені плече,чи триматись своєї думки.Я волію заблукати у лісі, а не у натовпі.І найважливіше для людини мені здається зберегти розум і душу.У відомому вірші Григорія Сковороди, власне, про це йдеться: вберегти себе у цій божевільні. Зараз такою божевільнею є Фейсбук, де зійшлись у двобої українські громадяни.Одні кажуть, що Остап Дроздов вчинив правильно,вигнавши зі студії чоловіка, який не захотів розмовляти українською мовою, а інші навпаки.Але найбільше мені шкода тих, які на нічийому боці.Спробуй пройти між краплями дощу.Я Читати більше »


історія моєї землі

2

Липень 22, 2017 від Галина Пагутяк

    Уріж перезаснували мої предки Басараби у 15 столітті разом з іншими родинами волохів.Грунти у нас важкі, глинисті, треба добре наробитися, щоб скопати грядку в передгір’ї Карпат.Землі мої предки мали багато і багато челяді.А поріднились  зі шляхтичами Страшівськими, Марковичами, Винницькими,Добромильськими.Одна гілка роду повністю вимерла під час холери 1830 року.Але опирів, як у Нагуєвичах, у нас не палили, хоч їх було повно.Ріка змушувала жити на пагорбах і ніколи не переходила межі.Від сльоти, сарани, посухи був неврожай.Найважча пора року був переднівок,коли на городі і в полі нічого ще не доспіло.Їли лободу, засмачену борошном, товкли недозріле зерно в ступі і пекли коржі. Читати більше »


Невидимі цвинтарі

0

Липень 16, 2017 від Галина Пагутяк

    Восени 1914 року в селі Сторонна на Дрогобиччині у бою з російськими козаками загинуло понад шістсот солдатів австрійської армії – чехи, мадяри, українці.Їх поховали на горі, а потім перепоховали на цвинтарі у містечку Підбуж, спільному для українців, поляків та євреїв. Наприкінці 50х років совіти знесли цвинтар, змішали кістки з землею і побудували на тому місці склад техніки.Куди поділися надгробні плити, легко можна здогадатися- пішли на будову. У Львівському історичному архіві є запис у метричній книзі Дрогобича за травень 1915 року.Понад сто солдатів померло у військовому шпиталі,різних національностей і їх відспівував отець Мартирій Котович за греко-католицьким обрядом.Поховали їх  біля Читати більше »


Пожежа у театрі

2

Липень 9, 2017 від Галина Пагутяк

Весь світ не є театром,як вважав Шекспір.Погана гра акторів в театрі української влади призводить до того,що дедалі більше глядачів хочуть принаймні  вийти з зали, але не меншає тих, хто хоче стати акторами,щоб мати владу і гроші.Навіть гарний актор не зможе витягти дешевий спектакль,потрібно вигнати всіх поганих і поміняти все від режисера до репертуару.Якщо це театр, а не життя.Бо в житті все по-іншому:там існує свобода вибору,багато векторів,там не треба вдавати з себе когось. Найвища чеснота життя –бути собою. Українці давно б хотіли покинути цей театр влади з осоружними спектаклями «Недоторкані», «Суд»,»Реформи”, “Двомовність”,”Євроінтеграція”, але вихід один – втекти через вікно, прорубане у Читати більше »


Бонсай і гіркі черешні

0

Липень 2, 2017 від Галина Пагутяк

  Щоб створити карликове кімнатне дерево бонсай, потрібно в саджанці відрізати всього один корінь, що може зробити лише майстер. Дерево перестане рости, і все життя проживе у вазонку. Воно буде по-своєму красиве, але лише в певному інтер’єрі. Дерево не питають, чи хоче воно таким бути, і чи має воно якісь права.Його не попереджають про наслідки цієї простої операції.Так само і з людиною.Вона може уявляти себе зрілою, самостійною, але у випадку стихійного лиха,соціальних заворушень чи війни не  зуміє вижити і дати комусь тінь чи плоди свого досвіду. Бо колись досвідчені люди провели з нею одну чи кілька операцій, і вона стала Читати більше »


Забави на крові

3

Червень 25, 2017 від Галина Пагутяк

  Прикриватись дітьми вміють не тільки терористи на Донбасі, а й наші галицькі «берегині»,яким начхати на жалобу,котру оголосили в Бориславі за двома загиблими воїнами.Вони прийшли до міської ради вимагати провести випускний у дні жалоби, бо «пляцки попсуються»,а вони так хочуть зробити «дітям свято».Є й фото у ФБ, на якому можна впізнати цих жіночок та їхніх чоловіків, за яких загинули ще двоє, вчора.Пляцки, сукні за тисячі гривень, музика – забава до раня.А потім куплені дипломи і неможливість знайти роботу, бо всі хочуть бути юристами.Здавалось би, дрібниця,але вражає більше ніж відео з іншими жіночками на Сході, що вважають,ніби укри стріляють по їх Читати більше »


Пригоди незалежної особистості в країні олігархів

0

Червень 22, 2017 від Галина Пагутяк

  У 18 років я була зачарована «Чайкою Джонатан Лівінгстон»: «Розірвіть кайдани, що сковують ваші думки, і ви розірвете кайдани, що сковують ваше тіло.»  Для тієї, що ніколи не належала до зграї,але ще не мала внутрішнього опертя, ці слова стали величезною підтримкою. Навіть маленька пташка може злетіти  дуже високо. Чомусь уже тоді такий злет у мене не асоціювався  ні з владою,ні з багатством, ні з славою,а  самовдосконалення і незалежність як найвищий рівень свободи. У затхлому совку з його ідеологічним тягарем,  з постійним тиском старості на юність,де кожен міг мене повчати, повістину Річарда Баха я сприйняла як панацею від майбутніх розчарувань Читати більше »


Тиха любов Канева

0

Червень 16, 2017 від Галина Пагутяк

    На новому автовокзалі буккросинг,комп’ютер з Інтернетом для тих,хто потребує його негайно,полиці з інформаційною літературою про Канів, сувеніри – свого роду інтелектуальний острівець для туристів. На львівському вокзалі натомість все крутиться довкола випивки і їжі. Працівники бюро розмовляють українською мовою, як і касири, водії. Після споганеної комерцією, показухою та рускоязичієм Хортиці ми були готові до чогось  такого самого.Таксист, що везе до готелю, пояснює: «Ми змінились». Бо я пам’ятаю совковий запилюжений Канів своєї юності, тому й дивуюсь. Майже безлюдна дорога над Дніпром, кілька екскурсійних автобусів біля Чернечої гори, і непристойно дорогий для райцентру  готель »Княжа гора», після відвідин якого ми Читати більше »


нашестя змій

1

Червень 11, 2017 від Галина Пагутяк

Абсолютні невігласи в герпетології,наші люди вбивають змій на своїх городах та обійстях, хоч між ними є лише одна отруйна- гадюка звичайна.І священики православні кажуть, що шанувати інших живих істот не треба, бо вони не мають душі.Дуже багато людей теж не мають ні душі, ні серця,однак ніхто їх не вбиває за те,що вони зробили з цим світом, особливо, з довкіллям.Вирубали ліси,  аби накупувати собі всілякого дорогого непотребу,спалили хімією лани,  від чого загинули комахи і птахи,оточили себе сміттям.Вони і в Бога не вірять, вклоняються золотому тільцю.  Голодні шуліки прилітають полювати на курчат,вивірки оселяються на подвір’ях,бо в них забрали ліс,а нічийна територія заростає Читати більше »


Вийти з Єгипту

1

Червень 6, 2017 від Галина Пагутяк

    25 років блукання пустелею.Земля обіцяна видається не такою вже й привабливою,бо ж стає зрозуміло, що  треба працювати в поті чола, а не прийти на все готове. Ностальгія за втраченим рабством і порядком, що при ньому існував, стає дедалі галасливішою. Мораль розхитана, нащадки, що народились в пустелі, не знають кому вірити, їм здається, що хтось бреше, або брешуть і провідники, і їхні батьки одночасно. Фізично народ вийшов з Єгипту, а  ментально – ні. Як будуть далі розвиватись події?Фізично повернутись до Єгипту вони не можуть, ті, що старі, а молоді просто не знають дороги. За 25 років шляхи позаростали, а Читати більше »