Мав п’ятеро дітей: двох синів і три дочки, і не раз говорив: « Я маю вас, дітоньки, як п’ять пальців на руці». Тулив їх докупи, пальці до пальців, що виростали з однієї долоні наче колоски з нивки.

По війні найстаршого сина вбила сліпа куля. Сплутали його повстанці в темряві з іншим, за ким тоді полювали.Моя мама, ще майже дитина, змила кров йому з лиця, аби не додавати матері ще більшого горя.Бабці було вже дев’яносто, але вона кожного дня плакала за сином, і носила за пазухою, загорнуту в папірець, його єдину фотокартку.
Отже, їх залишилось тоді четверо. На кожен кут. В кожній кутині по дитині.І всі пішли з хати. Залишилась у ній моя мама. Вона народилась 4 серпня, саме того дня, коли біля церкви поставили величезного дерев’яного хреста. Мама, коли приходила на цвинтар, тулилась до нього й казала лагідно : « Мій ровеснику.» Хрест досі стоїть, а мами вже немає.
Їх залишилось троє. Троє дітей було в моєї мами, три доньки.Я – наймолодша. У селі в нас майже не залишилось родини.Старші повмирали, і кров стала далекою і чужою. Дерева в саду дичавіють, відпихають нас своїм ламким старим гіллям, а самі тягнуться вгору до неба. І коли подме особливо сильний вітер з гір, деякі падають.І кропива жалить, пагони ожини до крові роздирають руки.Тільки хата ще впізнає мене, коли я тут ночую, вночі озиваючись різними голосами. Ковдра здіймається в повітря, я прокидаюсь, бреду у сні на кухню й бачу маму або бабцю.
Число «2»» – найгірше. Мій дід був переконаний, що в цій хаті не може жити дві особи чоловічої статі. У нього зовсім молодим помер молодший брат.А з двох синів залишився молодший, який поїхав жити до міста.І з близнюків один не виживає.Вмирає той, хто найменше пристосований до життя, для кого рідна кров не має такого значення, як для інших. І шлюбні пари розбиває як не смерть, то розлука.Усе йде до зменшення. Зворотній відлік роду, що приречений до розсіювання по світах.
Чило «1» – це самотність. Кожен помирає з великим болем, і щоб не бачити його страждань, рідні залишають його самого.Коли настає тиша, зупиняється годинник життя, заходять знову.Щоб підготувати тіло для землі.
Тоді вступає в силу закон мертвих чисел: три, дев’ять, сорок.